Степан Месич

Сте́пан (Стіпе) Ме́сич (хорв. Stjepan (Stipe) Mesić; нар. 24 грудня 1934, Ораховиця) — хорватський політичний діяч, другий президент незалежної Хорватії.

Степан Месич Stjepan Mesić
хорв. Stjepan Mesić
Степан Месич Stjepan Mesić Месич у жовтні 2012
2-й Президент Хорватії
19 грудня 2000 — 19 грудня 2010
Прем'єр-міністр	Івіца Рачан, Іво Санадер, Ядранка Косор
Попередник	Франьо Туджман
Наступник	Іво Йосипович
2-й Голова Парламенту Хорватії
7 вересня 1992 — 24 травня 1994
Прем'єр-міністр	Анте Маркович
Попередник	Жарко Домлян
Наступник	Недєлько Міханович
14-й Голова Президії СФРЮ
30 червня 1991 — 6 грудня 1991
Попередник	Сейдо Байрамович
Наступник	Бранко Костич
1-й Прем'єр-міністр Хорватії
30 травня 1990 — 21 серпня 1990
Попередник	посаду засновано
Наступник	Йосип Манолич
Народився	24 грудня 1934(1934-12-24) (90 років) Ораховиця Королівство Югославія
Відомий як	політик, комісар, адвокат
Країна	СФРЮ  Хорватія
Національність	хорват
Alma mater	факультет права Загребського університетуd
Політична партія	Союз комуністів Хорватії (1955—1990), Хорватська демократична співдружність (1990—1994), Хорватські незалежні демократи (1994—1997), Хорватська народна партія — ліберал-демократи (1997—2000), нині безпартійний
У шлюбі з	Мілка Дудундич
Професія	правник
Нагороди	Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Короткий життєпис

Школу закінчив в Осієку, гімназію — в місті Славонська Пожега. Диплом про вищу освіту здобув на юридичному факультеті Загребського університету, після чого працював у юриспруденції. З 1966 по 1971 р. був головою виконавчої ради скупщини громади м. Ораховиця, де його обрали депутатом Сабору (парламенту) СР Хорватія. Після подій 1971 р. за участь у хорватському національному русі був засуджений, рік провів у в'язниці. Після виходу на волю 1976 р. влаштувався на роботу в будівельно-архітектурну фірму, де, зокрема, працював і управителем. 1989 р. стає одним із засновників партії Хорватська демократична співдружність (ХДС). 1990 року обраний її головним секретарем; у 1991—1992 pp. Месич — голова виконкому ХДС. На перших демократичних виборах 1990 р. його обрано до Сабору від ХДС у м. Ораховиця. Після формування демократичного хорватського уряду 1990 р. призначається на посаду прем'єр-міністра республіки. Як представник Хорватії в серпні 1990 стає членом президії СФРЮ, а згодом (з 1 липня 1991 по 4 грудня 1991 р.) — головою президії СФРЮ. У грудні 1991 р. подає у відставку й повертається до Загреба, де виконує функцію голови виконавчого комітету ХДС.

1992 р. Степан Месич обирається Головою Сабору Республіки Хорватія. 1994 р. розходиться в поглядах із президентом Франьо Туджманом, залишає ХДС і засновує партію «Хорватські незалежні демократи». 1997 р. разом із ХНД входить до Хорватської народної партії, де дістає посаду виконавчого заступника голови партії й голови Загребської парторганізації. Після того, як у грудні 1999 р. помирає Франьо Туджман, на виборах у лютому 2000 р. Месича в два тури обирають президентом РХ. Ще будучи в опозиції до особистості Франьо Туджмана, Месич багато разів обирався найпопулярнішим політиком у Хорватії.^[1][2][3][4] Одначе в жодному з опитувань він не досяг такого відсотку популярності, який мав Туджман. На виборах 2005 р. Месич був висуванцем вісьмох політичних партій і одержав майже половину голосів виборців, але до абсолютної більшості не добрав декілька відсотків. У другому турі Месич зіткнувся з пізнішим (з 2009 по 2011 р.) прем'єр-міністром Хорватії Ядранкою Косор і переміг. У 2010 р. на посту очільника держави Месича змінив Іво Йосипович.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року Месич підтримував російський наратив. Так, у перші тижні вторгнення заявив, що російсько-українську війну спричинило розширення НАТО на країни Центрально-східної Європи і що Україна повинна бути нейтральною державою.^[5] Пізніше критикував санкції проти Росії, заявляючи, що від них найбільше страждають громадяни ЄС.^[6]

Особисте

За національністю — хорват. Одружений у 1961 р. з Мілкою Дудундич, українського^[7] і сербського^[8] походження, родом з Хорватської Костайниці, з якою має двох дочок. Також має двох онуків.

Див. також

• Список довгожителів — нині живих очільників держав