Степан Месич

Сте́пан (Стіпе) Ме́сич (хорв. Stjepan (Stipe) Mesić; нар. 24 грудня 1934, Ораховиця) — хорватський політичний діяч, другий президент незалежної Хорватії.

Степан Месич Stjepan Mesić
хорв. Stjepan Mesić
Степан Месич Stjepan Mesić Месич у жовтні 2012
2-й Президент Хорватії
19 грудня 2000 — 19 грудня 2010
Прем'єр-міністр	Івіца Рачан, Іво Санадер, Ядранка Косор
Попередник	Франьо Туджман
Наступник	Іво Йосипович
2-й Голова Парламенту Хорватії
7 вересня 1992 — 24 травня 1994
Прем'єр-міністр	Анте Маркович
Попередник	Жарко Домлян
Наступник	Недєлько Міханович
14-й Голова Президії СФРЮ
30 червня 1991 — 6 грудня 1991
Попередник	Сейдо Байрамович
Наступник	Бранко Костич
1-й Прем'єр-міністр Хорватії
30 травня 1990 — 21 серпня 1990
Попередник	посаду засновано
Наступник	Йосип Манолич
Народився	24 грудня 1934(1934-12-24) (89 років) Ораховиця Королівство Югославія
Відомий як	політик, комісар, адвокат
Країна	Югославія і Хорватія
Національність	хорват
Alma mater	факультет права Загребського університетуd
Політична партія	Союз комуністів Хорватії (1955—1990), Хорватська демократична співдружність (1990—1994), Хорватські незалежні демократи (1994—1997), Хорватська народна партія — ліберал-демократи (1997—2000), нині безпартійний
У шлюбі з	Мілка Дудундич
Професія	правник
Нагороди	Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Короткий життєпис

Школу закінчив в Осієку, гімназію — в місті Славонська Пожега. Диплом про вищу освіту здобув на юридичному факультеті Загребського університету, після чого працював у юриспруденції. З 1966 по 1971 р. був головою виконавчої ради скупщини громади м. Ораховиця, де його обрали депутатом Сабору (парламенту) СР Хорватія. Після подій 1971 р. за участь у хорватському національному русі був засуджений, рік провів у в'язниці. Після виходу на волю 1976 р. влаштувався на роботу в будівельно-архітектурну фірму, де, зокрема, працював і управителем. 1989 р. стає одним із засновників партії Хорватська демократична співдружність (ХДС). 1990 року обраний її головним секретарем; у 1991—1992 pp. Месич — голова виконкому ХДС. На перших демократичних виборах 1990 р. його обрано до Сабору від ХДС у м. Ораховиця. Після формування демократичного хорватського уряду 1990 р. призначається на посаду прем'єр-міністра республіки. Як представник Хорватії в серпні 1990 стає членом президії СФРЮ, а згодом (з 1 липня 1991 по 4 грудня 1991 р.) — головою президії СФРЮ. У грудні 1991 р. подає у відставку й повертається до Загреба, де виконує функцію голови виконавчого комітету ХДС.

1992 р. Степан Месич обирається Головою Сабору Республіки Хорватія. 1994 р. розходиться в поглядах із президентом Франьо Туджманом, залишає ХДС і засновує партію «Хорватські незалежні демократи». 1997 р. разом із ХНД входить до Хорватської народної партії, де дістає посаду виконавчого заступника голови партії й голови Загребської парторганізації. Після того, як у грудні 1999 р. помирає Франьо Туджман, на виборах у лютому 2000 р. Месича в два тури обирають президентом РХ. Ще будучи в опозиції до особистості Франьо Туджмана, Месич багато разів обирався найпопулярнішим політиком у Хорватії.^[1][2][3][4] Одначе в жодному з опитувань він не досяг такого відсотку популярності, який мав Туджман. На виборах 2005 р. Месич був висуванцем вісьмох політичних партій і одержав майже половину голосів виборців, але до абсолютної більшості не добрав декілька відсотків. У другому турі Месич зіткнувся з пізнішим (з 2009 по 2011 р.) прем'єр-міністром Хорватії Ядранкою Косор і переміг. У 2010 р. на посту очільника держави Месича змінив Іво Йосипович.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року Месич підтримував російський наратив. Так, у перші тижні вторгнення заявив, що російсько-українську війну спричинило розширення НАТО на країни Центрально-східної Європи і що Україна повинна бути нейтральною державою.^[5] Пізніше критикував санкції проти Росії, заявляючи, що від них найбільше страждають громадяни ЄС.^[6]

Особисте

За національністю — хорват. Одружений у 1961 р. з Мілкою Дудундич, українського^[7] і сербського^[8] походження, родом з Хорватської Костайниці, з якою має двох дочок. Також має двох онуків.

Див. також

• Список довгожителів — нині живих очільників держав

Примітки

1. (хор.) Nacional: Stjepan Mesić i dalje najpopularniji političar [Архівовано 2008-09-30 у Wayback Machine.]
2. (хор.) Vjesnik: Najpopularniji Mesić i HDZ, Vladi prosječno trojka [Архівовано 22 лютого 2005 у Wayback Machine.]
3. (хор.) Vjesnik: HDZ najpopularnija stranka, Mesić najpozitivniji političar [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
4. (хор.) Slobodna Dalmacija: Dalmacija vjeruje HDZ-u i Mesiću [Архівовано 18 березня 2007 у Wayback Machine.]
5. Mesić: Ne branim Putina, ali gledajte, Ukrajina treba biti neutralna, NATO nigdje ne ide saditi grincajg - Jutarnji List
6. Stipe Mesić: ‘Građane se nastoji zavarati da je ono što o Ukrajini vide na svojim ekranima i u novinama, jedna istina‘ - Jutarnji List
7. Milka Mesić - deset godina prve dame (Milka Mesić - Ten years of the First Lady). Večernji list (хорватською) . 1 серпня 2009. Архів оригіналу за 30 грудня 2009. Процитовано 10 січня 2010. [Архівовано 2009-12-30 у Wayback Machine.]
8. Stjepan Mesić statement in Latinica (TV show) (Television production) (хорватською) . Youtube: Хорватське радіотелебачення. 1998.

Джерела

• Біографія Президента Республіки Хорватія Степана Месича^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• М. С. Каменецький. Месич Стіпе // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4