Ступак Іван Станіславович

Ступак Іван Станіславович (нар. 10 лютого 1977(19770210) — пом. 29 січня 2015) — старший лейтенант (посмертно) Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Ступак Іван Станіславович
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	10 лютого 1977(1977-02-10) Фастів
Смерть	29 січня 2015(2015-01-29) (37 років) Вуглегірськ
Поховання	Фастів
Псевдо	«Мажор»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Київська Русь»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ступак.

Життєпис

Закінчив Фастівську ЗОШ № 5. До 1998 року працював слюсарем у ТОВ «Інтроверт», одночасно навчався у Національному аграрному університеті. Згодом працював економістом на заводі «Радар», потім у Фінансовому управлінні Київської ОДА. 1999 року перейшов на роботу в АТ «Брокбізнесбанк», займав посаду заступника керуючого з корпоративного бізнесу Київського ГРВ.

Був одним із організаторів Самооборони Фастова, брав активну участь в подіях на Майдані.^[1]

31 липня 2014-го як офіцер запасу пішов добровольцем. Лейтенант, командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З 20 серпня брав участь у бойових діях. Перше бойове хрещення прийняв, коли його підрозділ потрапив у засідку під Комісарівкою у Луганській області. Тоді в бою втратив кількох побратимів, сам отримав контузію, однак службу не залишив, лікуючись у польових умовах.^[1]

2014 року балотувався у депутати Верховної Ради України по 91-му виборчому округу за підтримки ГО «Самооборона Майдану Фастівщини», ГО «Самопоміч» та бойових товаришів. У жовтні була опублікована розповідь лейтенанта Ступака про будні на передовій.

Загинув 29 січня 2015 року в бою за місто Вуглегірськ. Бойовики відкрили вогонь по українських військових з вікон житлових будинків, ховаючись за спини мирних жителів, у тому числі й дітей. Ступак був поранений гранатою, однак лишився на полі бою, прикриваючи товаришів. Вбила його куля снайпера.^[1]

Без Івана лишились дружина та двоє синів 2004 р.н. та 2006 р.н.

Похований в місті Фастів, Інтернаціональне кладовище, Алея Слави.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[2].
• Почесний громадянин міста Фастова (посмертно, рішення сесії Фастівської міської ради від 3.9.2015)
• на честь Івана Ступака у Фастові перейменовано колишню вулицю Радянську, відкрито меморіальну дошку на ЗОШ № 5, пам'ятну дошку на житловому будинку по вулиці Івана Ступака, 21
• селище Красний Пахар Вуглегірської міськради перейменовано на селище Ступакове — на вшанування лейтенанта Збройних сил України Івана Ступака.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня^[3][4].

Примітки

1. УІНП. 1977 – народився Іван Ступак, «Мажор», загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
2. Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
3. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
4.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

Джерела

• Ступак Іван Станіславович [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
• 1977 – народився Іван Ступак, «Мажор», загиблий герой російсько-української війни - Український інститут національної пам'яті