Столин

Столин^[3][4][5][6] або Сто́лін (біл. Сто́лін) — місто в Білорусі, центр Столинського району Берестейської області^[3][6][1]. Річковий порт^[3]. Населення — 12 462 осіб (2009^[1]). Розташований за 15 км від кордону з Україною, на трасі Пінськ — Давид-Городок.

місто Столин біл. Столін
Транслітерація назви	Stolin
Герб Столина Прапор
Основні дані
51°53′ пн. ш. 26°51′ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Населення	12 462 (2009[1])
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	225501
Телефонний код	+375-1655
Висота	139 м[2]
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	229 км
Столин
Столин Столин (Берестейська область)
Столин у Вікісховищі

Назва

Традиційна українська назва міста — Столин^[4].

Географія

Розташоване на Поліссі^[5][6], на лівому березі річки Горинь, за 7 км на північ від залізничної станції Горинь (Річиця)^[3].

Клімат

Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)^[7]. Опадів 617 мм на рік^[7]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм^[7]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм^[7]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм^[7]. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C^[7]. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C^[7].

Клімат
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,7	−1,4	3,3	12,3	19,2	22,8	23,8	23,0	18,1	11,6	4,6	−0,2	11,2
Середня температура, °C	−5,7	−4,6	−0,4	7,5	13,6	17,4	18,5	17,6	13,1	7,7	2,1	−2,7	7,0
Середній мінімум, °C	−8,7	−7,8	−4	2,7	8,1	12,0	13,2	12,2	8,2	3,8	−0,3	−5,2	2,8
Норма опадів, мм	36	29	30	42	56	89	83	65	57	46	42	42	617
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

У складі Київської Русі, ВКЛ і Речі Посполитої

Місто відоме з XII століття, коли Столин входив до Турово-Пінського князівства^[3]. У XII—XIII століттях — місто Великого князівства Литовського, у 1569 за Люблінською унію стало частиною Речі Посполитоі.

Був у власності магнатів Соломирецьких, Вишневецьких, Потіїв, Солтанів, Скирмунтів^[3].

У 1648—1649 роках Столин став одним з місць виступів українських козаків і повстанців з числа місцевих селян, міщан і дрібної шляхти, що до них приєдналася проти війська Великого князівства Литовського. У вересні 1655 року під час війни 1654—1667 років між Росією з Річчю Посполитою Столин був захоплений і спалений під час рейду російського загону під командуванням князя Дмитрія Волконського.

1657 року входив до складу Пінсько-Турівського полку Гетьманщини^[3].

З 1792 року стає центром Запінського повіту Берестейського воєводства^[3].

У складі Російської імперії

У часи входження до складу Російської імперії належав до Пінського повіту^[3].

У квітні 1883 року в повіті почалося будівництво ділянки залізниці, що з'єднала Рівне і Лунінець. У 1897 році чисельність населення Столина було 3342, серед них було 2489 євреїв. Євреї жили в Столині в основному в районі площі Ринок.

Німецька окупація

Синагога у Столині. Початок XX століття

Радянська влада в районі була встановлена в листопаді 1917 року. У 1918—1919 року Столин перебував у складі УНР^[3]. З лютого 1918 по грудень 1919 року місто було окуповане німцями.

У складі Польщі

18 квітня 1921 року за Ризьким мирним договором місто відійшло до Польщі. 6 грудня 1922 року Столин стає центром Столинского повіту Поліського воєводства. Це був період спокійного життя та роботи і розвитку економіки містечка. У 1922—1937 роках у місті діяла філія «Просвіти»^[3].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 30 березня 1934 року територія міста розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Столин частин сіл Столин і Столинок, маєтку Столин і розпарцельованих (поділених) маєтку Столин та приєднання їх до міста^[8].

Анексія міста СРСР

У вересні 1939 місто увійшло до складу БРСР. До 1941 року налічувалося 12500 жителів. Серед них було 8500 євреїв. З окупованої Польщі сюди також прибули близько 7000 євреїв.

Окупація нацистами

6 липня 1941 Столин був окупований німцями, євреї були заслані у гетто. Вранці 11 вересня 1942 всіх євреїв гетто в оточені 200 членів допоміжної поліції вивели на ринкову площу, а потім їх відвели у Стасино, що за 3 км від Столина, де 12 вересня всіх євреїв було вбито.

Під час Другої світової війни німецький гарнізон у містечку налічував 140 осіб^[9].

9 липня 1944 року місто було звільнене від окупантів. 8 січня 1954 року Столинский район після скасування Пінської області увійшов до складу Берестейської області.

У вересні 1944 року до Столина здійснив пропагандивний рейд відділ УПА загін «Дороша»^[10].

Аварія на ЧАЕС

В 1986 році після Чорнобильської екологічної катастрофи в Столині катастрофічно піднявся рівень радіаційного забруднення.

Сучасна Білорусь

З 1991 року - у складі Республіки Білорусь

Населення

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становило 12 462 особи^[1].

Національність

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року^[11]:

Національність	Осіб	Відсоток
білоруси	11882	95,35 %
росіяни	285	2,29 %
українці	164	1,32 %
національність не вказана	85	0,68 %
поляки	20	0,16 %
азербайджанці	7	0,06 %
вірмени	3	0,02 %
литовці	3	0,02 %
марійці	3	0,02 %
казахи	2	0,02 %
корейці	2	0,02 %
дві та більше національності	2	0,02 %
мордва	1	0,01 %
естонці	1	0,01 %
кабардинці	1	0,01 %
національність не повідомлена	1	0,01 %
Разом	12462	100 %

Культура

У місті діє краєзнавчий музей^[3].

Див. також

• Маньковичі (парк)

Примітки

1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 грудня 2019. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.] (англ.)
2. GeoNames — 2005.

   d:Track:Q830106
3. Леонюк В. Столин // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
4. Наказ Мінагрополітики України від 20 серпня 2014 року № 308 «Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі»
5. Столин // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1933. — Т. 3 : С – Я. — С. 203. — 676 с.
6. Столин // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 3063. — ISBN 5-7707-4049-3.
7. Stolin climate: Average Temperature, weather by month, Stolin weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 30 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Stolina w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
9. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — ISBN 978-966-1502-55-9.
10. Літопис УПА. Том 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944—1946. Документи і матеріали. / Упорядники: О. Вовк, С. Кокін. — Київ-Торонто, 2005. — 1334 с. — ISBN 966-96340-5-9 — С. 884
11. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)

Посилання

• Фотографії на Radzima.org(біл.)
• Фотографії на globus.tut.by(рос.)
• НА СТОЛИН С ДОЗИМЕТРОМ (рос.)
• Stolin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 361. (пол.)
• Stolin, Belarus (англ.)
• JEWISH STOLIN(англ.)