Loading AI tools
українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іванна Стеф'юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) — українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня Національної спілки письменників України (з 2013). Лавреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Володарка почесної медалі Чернівецької ОДА та Чернівецької обласної ради «Вдячна Буковина». Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії в галузі філології. Номінантка (ІІ місце) Всеукраїнського конкурсу "Молодий вчений року" (2022) у рубриці "Наукова співпраця". Лавреатка (фіналістка) українсько-єврейської премії "Зустріч".
| Стеф'юк Іванна Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 3 серпня 1989 (35 років) Кобаки, Кобаківська сільська рада, Косівський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | письменниця, літературознавиця, етнографка, методистка |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| |
Упродовж 2012–2016 років навчалася в аспірантурі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при кафедрі української літератури, дисертаційне дослідження присвятила Маркові Черемшині. Кандидатка філологічних наук. Сфера наукових зацікавлень: сакральний аспект трактування тексту, топос гір у літературі, Марко Черемшина, українська традиційна культура, родинна обрядовість Буковини.[1][2][3]
Працювала журналісткою обласної газети «Доба», журналісткою офіційного сайту ЧНУ, головним редактором каналу «Чернівці. ТВ». Постійна авторка журналу «Золота Пектораль» (Чортків, Тернопілля). Кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва (м. Чернівці). Завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва. Авторка циклу лекцій на теми української традиційної культури у Музеї трипільської культури (с. Реваківці Кіцманського району). Займається нематеріальною культурною спадщиною Буковини, її дослідженням та популяризацією. Вивчає краєзнавство Снятинського та Косівського районів Прикарпаття. Старша наукова працівниця Снятинського літературно-меморіально музею Марка Черемшини.
Друкувалася в газетах «Гуцульський край» (м. Косів), «Буковина» (м. Чернівці), «Буковинське віче» (м. Чернівці), журналах «Гуцульський калєндар» (м. Верховина), «Буковинський журнал» (м. Чернівці), «Перевал» (м. Івано-Франківськ), «Німчич» (м. Вижниця), «Люблю+Слово» (м. Житомир), «Золота Пектораль» (Тернопільщина), «Spheres of Cultures» (Люблін, Польща), «Наше життя» (видається Союзом українок Америки), також публікувалася у колективних альманахах.
Є авторкою:
Упорядкувала найповніше на сьогодні видання творів Марка Черемшини Райска Птиця ("Брустури", 2023). Членкиня Національної спілки письменників України (з квітня 2013 року). Володарка Гранту Президента України у галузі літератури (2017). Стиендіатка Президента україни.
Лауреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана.
Її повість «Близниця» є фіналістом (ІІ місце) міжнародної премії імен Василя Портяка.
Домінанта стилю Іванни Стеф'юк — активне використання гуцульських діалектизмів, зображення світу горян, осмислення сакрального і містичного у житті людини. Одна з центральних тем зображення в образках — Голокост.
Захоплювалася фотозйомками в якості моделі, одна з головних учасниць зйомок Руслана Трача «Инчий світ», «Мандали», «Бакунтова колода», «Абетка для нечуючих», Іллі Перогана «Ретро-історія», Євгена Томинця «Обличчя літератури» та інших. Як фотомодель представлена у двох номерах канадського культурологічного журналу «Разом» (видається українцями Канади).
Захоплюється клінічною психологією, моделюванням жіночого одягу, верховою їздою, фотомодельною справою і писанкарством.
Живе і працює в Снятині.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
