Зизаній Стефан Іванович

Стефан Іванович^[1] Зизаній (Тустановський; справжнє прізвище — Кукіль; *бл. 1570 — †до 1621, містечко Потелич, тепер село Жовківського району, Львівської області) — український письменник-полеміст і педагог. Брат Лаврентія Зизанія.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зизаній.

Біографія

Походження

Стефан Зизаній та його брат Лаврентій походили з руської родини грецького обряду Руського воєводства Речі Посполитої. Їхнє походження невідоме, зокрема вони самі не знали хто був їх батьком. Найімовірніше вони не були шляхетського походження, зокрема це підтверджується виступом проти Стефана автора брошури "Plewy Stephanka Zyzaniey Heretyka, z cerkwi Ruskiey wyklętego" (Вільна, 1596 р.), який стверджував: "ліпше тобі, звертався він до Стефана, глядіти за горшками і кліщами, ніж як мужикові проповідувати". Самі себе вони називали Зизаніями, яке найімовірніше було або прибраним прізвищем, або перекладом їх старого прізвища Куколь під яким вони фігурували в тодішніх актах. Ще одне прізвище — Тустановський було імовірно також набутим, зокрема Стефаном в янівському деканаті між 1558-1565 рр. при зміні грецького обряду на латинський generosus Tustanowski, — in villa Nowosiołka, але за окремим випадками кшталт підписів вони його майже не вживали. Водночас через нього численні дослідники відносять їх шляхетської родини Тустановських гербу Пилява^[2].

Життєпис

Брав активну участь у діяльності Львівського та Віленського братств. З 1586 р. працював у Львівській братській школі, деякий час був її ректором. За викриття духовних і світських феодалів, католицизму та уніатів зазнав переслідувань польсько-шляхетської влади. У 1593—1594 рр. викликаний Віленським братством для боротьби з унією.

У Вільно був проповідником та учителем братської школи. Митрополит Михайло Рогоза домігся засудження Зизанія як єретика у січні 1596. На прохання Зизанія Берестейський собор (жовтень 1596 р.) поновив його у правах, і він знову почав викладати у Віленській братській школі.

Автор православного «Катехізису» (Вільно, 1595 р.; до наших часів не дійшов), антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами (Вільно, 1596 р.), спрямованого проти Папи Римського та уніатів. Полемічні твори Зизаня, були популярними не лише в Литві та Русі, а також і в Московському царстві.

Примітки

1. Провідники духовності в Україні: Довідник [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища школа, 2003. — 783 с. — С. 228. — ISBN 966-642-207-7.
2. Возняк М. С. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зизанія. — ЗНТШ, 1908 р., т. 83, с. 31 — 88. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

• О. М. Дзюба. Зизаній (Кукіль-Тустановський) Стефан Іванович [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 356. — ISBN 966-00-0610-1.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 2.

Література

• Зизаній (Кукіль), Стефан Іванович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Зизаній Степан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 494-495. — 1000 екз.
• Зизаній С. Казаньє святого Кирилла Патріархи ієрусалимского о антіхристѣ и знакох єго. З розширенієм науки против єресей розных [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] на Ізборнику