Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Стефан Ґеорґе | ||||
---|---|---|---|---|
Stefan George | ||||
Народився | 12 липня 1868 Büdesheimd, Бінген-ам-Райн, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[1] | |||
Помер | 4 грудня 1933 (65 років) Мінузіо, Subdistrict Navegnad, Локарно, Тічино, Швейцарія[1] | |||
Поховання | Minusio Cemeteryd[2] | |||
Країна | Німеччина | |||
Діяльність | поет, письменник, мовознавець, перекладач | |||
Alma mater | Ludwig-Georgs-Gymnasiumd і HU Berlin | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | 1883[3] — 1933[3] | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | George-Kreisd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Стефан Ґеорґе у Вікісховищі | ||||
Стефан Ґеорґе (12 липня 1868, Бінген, Німеччина — 4 грудня 1933, Мінузіо біля Локарно, Швейцарія) — німецький поет-символіст та неоромантик, видавець та перекладач. Для поезії Ґеорґе характерний аристократизм та віддаленість від світу. Теми героїзму та самопожертви зробили Ґеорґе популярним у колах націонал-соціалістів, хоча сам поет не брав участі у політиці. Через коло своїх прихильників справив вплив на кількох письменників, зокрема на Гуго фон Гофмансталя. Перекладав німецькою Данте, Бодлера, Шекспіра та сучасних йому поетів.
Народився в родині готельника та продавця вина. Відвідував гімназію у Дармштадті. Після закінчення гімназії подорожував у Лондон, Париж та Відень. В Парижі відвідував вечори Стефана Малларме та спілкувався з Полем Верленом. Від 1889 року провчився два семестри в Берлінському університеті на факультеті філософії. Почав видавати поезії в 1890-х роках. Протягом життя не мав постійного помешкання й часто зупинявся у друзів. Пророкував поганий кінець для Німеччини у Першій світовій війні. У 1933 році відмовився від пропозиції Йозефа Геббельса очолити нову Академію поезії. Відмовився також брати участь у помпезному святкуванні свого 65-річчя, організованого націонал-соціалістичною партією. Натомість поїхав у Швейцарію, де скоро помер.
Поезії Ґеорґе перекладали на українську мову Ігор Костецький, Олег Зуєвський, Михайло Орест, Юрій Клен, Василь Барка, Віра Вовк, Володимир Державин.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.