Стасюк Василь Дмитрович

Стасю́к Васи́ль Дми́трович (28 грудня 1913, Катеринівка, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 22 лютого 1984, Артемівськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир розвідуючого відділення 236-ї стрілецької дивізії 36-ї армії Степового фронту, майор.

Василь Стасюк
Народився	28 грудня 1913(1913-12-28) Катеринівка, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	22 лютого 1984(1984-02-22) (70 років) Артемівськ, Перевальський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Майор
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасюк.

Біографія

Народився в 1913 році в поселені Катеринівка) в українській робітничій родині. Працював на «шахті імені Артема». Брав участь у Другій Світової війни з серпня 1943 року. Командувач відділення 469-ї окремої розвідуючої роти (236 стрілецька дивізія, 46 армія,Степового фронту).

Відмітився під час форсування Дніпра. У ніч на 26 вересня 1943 року у складі розвідних груп подолав Дніпро у районі Суслівка). Розвідники захопили плацдарм, і протягом дня тримали його до підходу передових стрілецьких підрозділів, відбиваючи велику кількість супротивника.

За зразкове виконання бойових завдань у боях з німецькими загарбниками Стасюку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжив службу в армії. З 1955 року в запасі. Проживав в Артемівську. Працював у виробничому об'єднанні «Ворошиловградвугілля».

Почесний громадянин Кипучого. На його честь назвали одну з вулиць в місті Кипуче.

Нагороди

• Герой Радянського Союзу
• Медаль «За бойові заслуги»
• Орден Леніна
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Червоного Прапора
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня

Література

• Біографія В. Д. Стасюка описана у книзі «Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник у двох томах.» — Москва: Воєніздат, 1985. — 507 с.