Старченко Наталія Петрівна

Ната́лія Петрі́вна Ста́рченко (* 1961) — дослідниця історії України середніх віків; доктор історичних наук.

Старченко Наталія Петрівна
Народилася	12 травня 1961(1961-05-12) (63 роки) Цвітне
Країна	Україна
Діяльність	історикиня
Галузь	історія
Науковий ступінь	доктор історичних наук
У шлюбі з	Стріха Максим Віталійович
Діти	Стріха Ярослава Максимівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старченко.

З життєпису

Народилася 1961 року в селі Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області. 1991-го закінчила кафедру археології та музеєзнавства Київського університету.

В 1991—1992 роках — старший науковий співробітник Державного історико — археологічного заповідника «Стародавній Київ». З 1992 року — провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. 2001 року здобула вчений ступінь кандидата історичних наук.

Водночас з 2002 року — науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу; Інститут історії України НАН України.

Доктор історичних наук (2015).

Серед робіт:

• «Як навчали любити Пушкіна» (2022)
• «Для чого історія в часи, коли лунають гармати» (2022)
• «„Не присягнеш, не будеш королювати“. Як уперше шляхта обирала короля Речі Посполитої» (2021)
• «В обороні честі дому шляхетського»: справа про страту слуг князем Самуелем Каролем Корецьким на Волині 1645 р. // Український історичний журнал. — К., 2017. — № 1 (532) (січ.—лют.). — С. 12—31. — ISSN 0130-5247.
• «Шлюбна стратегія вдів і кілька проблем навколо неї (шляхетська Волинь кінця XVI ст.)» /; «Київська старовина» — 2000
• «Правова ситуація на Волині у XVI ст.»; « Київська старовина» — 1999
• «Дещо про становище жінки в шляхетському соціумі (Волинь кінця XVI — середини XVII ст.)»; «Ґенеза: Спеціальний випуск. Філософські, історичні та політологічні студії» — 1999
• «Адам Кисіль: між двома історіографічними концепціями // В'ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна.» Філадельфія; 1998
• про Марію Гольшанську^[1]

Дочка — Стріха Ярослава Максимівна. Чоловік — Стріха Максим Віталійович.

Примітки

1. Честь як регулятор шляхетського повсякдення

Джерела

• Старченко Наталія Петрівна
• НАН України