Loading AI tools
Станіслав Яроцький гербу Равич (пом. 10/11 жовтня 1515) — державний діяч Королівства Польського, суддя земський севезький (1505), надвірний маршалок (1505—1515), охмістр королеви Барбари Запольської (1512), каштелян завихостський (1514—1515); староста славковський (1497—1502), хенцинський (1504—1508), іновроцлавський (1505—1510), бендзинський (1506—1515).
| Станіслав Яроцький пол. Stanisław Jarocki | ||
 | ||
| Родовий герб Равич | ||
| ||
|---|---|---|
| ? — 1505 | ||
| Монарх: | Олександр Ягеллончик | |
| ||
| 1505 — 1515 | ||
| Попередник: | Ян Рабштинський із Тенчина, Януш Свєрчовський | |
| Наступник: | Пйотр Кміта Собенський | |
| ||
| 1514 — 1515 | ||
| Попередник: | Марцін Скотніцький[pl] | |
| Наступник: | Станіслав Мєлецький | |
| Смерть: | 10 жовтня 1515[1] | |
| Рід: | Яроцькі гербу Равичd | |
| Шлюб: | 1) N, 2) Марина (Маріанна) | |
| Діти: | Барбара, Єжи, Дорота, Вільгельм, Кшиштоф, Єжи, Ієронім, Зиґмунт, Ян, Даніель, Станіслав | |
Народився Станіслав, імовірно, в останній чверті XV століття. Про родину його відомості відсутні. Підписувався на документах Яроцьким, Яросським, Ярочським з Ярошина чи Яроцина[2]. Родина Яроцьких походила з Ярошина біля Пулавів у Люблінському воєводстві[3].
Після 1497 року Станіслав Яроцький став старостою славковським[4], був ним щонайменше до 1502 року[5]. Цього ж року згадується як придворний короля Олександра Ягеллончика[6], ймовірно був ним з початку панування останнього — від середини 1501 року, й до середини 1505 року. 1502 року отримав експектативу на посаду войського краківського[2] та згоду короля на викуп тенути бендзинської з приналежними до неї Щаковою і половиною Цєнжковиців (тепер — частини міста Явожно) у Пйотра та Станіслава Шафранців та з рук Бенедикта Поґурського, який тримав її у заставі. Остаточно тенута перейшла до Яроцького 1505 року[7]. 1504 року отримав староство хенцинське, тримав його до 1508 року[8]. 1504 року отримав експектативу на уряд підкоморія краківського[2].
1505 року Яроцький був суддею земським севезьким[2]. 15 липня цього ж року був номінований на посаду надвірного маршалка, обіймав її до кінця життя[9]. Тоді ж за позику 4000 угорських флоринів, які спочатку забезпечувалися на поборах сєрадзьких, отримав у заставу староство іновроцлавське[2]; тримав його до 1510 року[10].
1512 року Станіслав Яроцький згадується як охмістр королеви Барбари Запольської[4]. 22 липня 1514 року був призначений на посаду каштеляна завихостського[11].
Помер Станіслав Яроцький 1515 року[2]. Похований імовірно в костелі в Імельні[12].
Ян Длуґош згадує в другій половині XV століття Станіслава Яроцького, дідича Сєдлець, Клімонтова, Поґоні та частини Заґуже (тепер — частини міста Сосновець) біля Бендзина[2]. Ці села він отримав від короля Олександра Ягеллончика 1502 року як відплату за борги. Яроцький також був співпокровителем парафіяльного костелу в Мисловицях[6][13].
1509 року Яроцький за згодою короля Сигізмунда I записує своїй другій дружині Марині як посаг певну суму на замку Бендзин, Щаковій і половині Цєнжковиців[14][15]
У колекції Музею Чарторийських зберігаються залишки триптиха 1511 року, котрий, як вважається, фундований Станіславом Яроцьким для костелу Отців Паулінів на Скалці в Кракові. Проте сучасні дослідники відкидають версію про фундацію Яроцького[16].
Станіслав Яроцький був двічі одружений. Про першу дружину відомості не збереглися. Другою дружиною стала близько 1507 року Марина чи Маріанна невідомого прізвища. Подружжя мало дітей:
- Барбару (можливо — доньку від першої дружини невідомого імені) — дружину Яна Якша-Рожена гербу Ґриф;
- Дороту — дружину писаря земського краківського Якуба Рупнєвського, потім Кшиштофа Вєлоґловонського;
- Вільгельма (пом. 1546) — придворного й підстолія королівського, плебана солецького, каноніка краківського й пробста войніцького.
- Кшиштофа, який протягом 1535—1537 років придбав Томпковиці, Добешовиці та Пижовиці у Севезькому князівстві;
- Єжи — дідича Клімонтова та Заґуже;
- Ієроніма;
- Зиґмунта власник Імельного та Мотковиці[2];
- Яна, який отримав маєток Ярошин;
- Даніеля (можливо, це друге ім'я вищезазначеного Кшиштофа), що осів у Верхній Сілезії і від нього, ймовірно, походять графи фон Ярочин нім. Jarotschin;
- Станіслава — дідича маєтку Сєдльце[17].
Після смерті Яроцького його вдова Марина вдруге вийшла заміж за Ясєнського.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
