Станіслав Курозвенцький

Станіслав Курозвенцький з Курозвенок гербу Порай (1440–1482) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; секретар королівський (1468–1473), секретар великий коронний (1473–1476), підканцлер (1476–1479) і канцлер коронний (1479–1482); пробст ґнєзненський, канонік краківський, келецький, ґнєзненський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курозвенцький.

Станіслав Курозвенцький
пол. Stanisław Kurozwęcki
POL COA Poraj родовий герб Порай
секретар королівський
1468 — 1473
Монарх	Казимир IV Ягеллончик
секретар великий коронний
1473 — 1476
Попередник	Збіґнєв Олешніцький
Наступник	Кшеслав Курозвенцький
підканцлер коронний
1476 — 1479
Попередник	Збіґнєв Олешніцький
Наступник	Анджей Опоровський
великий канцлер коронний
1479 — 1482
Попередник	Уріель Ґурка
Наступник	Кшеслав Курозвенцький
Народився	1440
Помер	не раніше 31 травня 1482 і не пізніше 2 липня 1482
Відомий як	католицький священник, державний діяч
Країна	Королівство Польське
Alma mater	Ягеллонський університет (1462)[1]
Батько	Кшеслав Курозвенцький[d]

Життєпис

Народився Станіслав 1440 року в сім'ї люблінського каштеляна Кшеслава з Ґжибова Курозвенцького^[pl] та Єви Чорної з Горчиць гербу Сулима. Мав 5 братів — Пйотра, Добєслава^[pl], Кшеслава, Яна, Миколая^[pl]; та 2 сестер — Анну й Урсулу.

Навчався у Академії Краківській, 1462 року отримав ступінь доктора філософії^[2].

Церковна кар'єра

1461 року Станіслав Курозвенцький став каноніком краківським, був також каноніком келецьким і ґнєзненським (з 1478 р.)^[3]. 1469 року став канцлером познанської капітули^[4]. 1478 року був кандидатом на посаду познанського єпископа, проте не був обраним^[5]. Наприкінці 1479 року отримав посаду пробста ґнєзненського^[6]. Протягом 1480–1481 років був адміністратором ґнєзненської дієцезії лат. sede vacante після смерті архієпископа Якуба з Сенна^[7].

Політична кар'єра

1468 року Станіслав Курозвенцький став секретарем королівським^[4], 1471 року першим секретарем; цього ж року супроводжував королевича Казимира під час походу до Угорщини^[8]. Неодноразово виконував дипломатичні місії. 1473 року разом із надвірним маршалком Павлом Ясенським був послом до імператора Фрідріха III^[9] для підтвердження на чеському троні Владислава II Ягеллончика. Тоді ж вони їздили до Баварії домовлятися з Людвігом IX про умови шлюбу Ядвіги Ягеллонки та Георга Багатого^[10].

Займав уряди секретаря великого коронного (1473–1476)^[4], підканцлера (1476–1479)^[11] та канцлера коронного (1479–1482)^[12].

9 жовтня 1479 року на з'їзді у Новому Корчині канцлер був присутнім під час того, як великий магістр Тевтонського ордену Мартін Трухзес фон Ветцгаузен склав присягу вірності королю Казимиру Ягеллончику^[13].

Помер між 31 травня і 2 липня 1482 року^[14]

Примітки

1. Українська Вікіпедія — 2004.

   d:Track:Q199698
2. Józef Sołtykowicz, O stanie Akademii Krakowskiey od założenia jey w roku 1347, aż do terażnieyszego czasu, Krótki wyklad Historyczny, Krakow, 1810, ss. 47, 595.
3. Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych. Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski, t. II, Gniezno 1883, s. 398.
4. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 145.
5. Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych. Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski, t. II, Gniezno 1883, ss. 398—399.
6. Grażyna Rutkowska, Księgi Metryki Koronnej podkanclerzego Andrzeja z Oporowa [w:] Studia Źródłoznawcze, t. XLIV, s. 79.
7. Grażyna Rutkowska, Księgi Metryki Koronnej podkanclerzego Andrzeja z Oporowa [w:] Studia Źródłoznawcze, t. XLIV, s. 80.
8. Kurozwęcki Stanisław. Encyklopedia PWN.
9. Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 5. : [K-Kyk], Lipsk, 1840, s. 463.
10. Wesele w Landshut. Nieszczęśliwa polska królewna i Niemiec, który ją porzucił. DoRzeczy.pl.
11. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 107.
12. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53.
13. Grażyna Rutkowska, Księgi Metryki Koronnej podkanclerzego Andrzeja z Oporowa [w:] Studia Źródłoznawcze, t. XLIV, s. 78.
14. Grażyna Rutkowska, Księgi Metryki Koronnej podkanclerzego Andrzeja z Oporowa [w:] Studia Źródłoznawcze, t. XLIV, s. 93.

Література

• Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych. Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski, t. II, Gniezno 1883, s. 397—400.