Станиславівський округ

Станиславівський округ^[3], іноді Галицький округ^[4] — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької імперії (з 1804 року — Австрійської імперії).

Не плутати зі Станіславівською округою — адміністративно-територіальною одиницею дистрикту Галичина у складі Генеральної губернії.

Станиславівський округ
Станиславівський циркул
Округ
'Адміністративний центр'	Станиславів
Країна	Австрійська імперія
Коронна земля	Королівство Галичини та Володимирії
Населення
- повне	306867 (1866)[1]
Площа
- повна	5 563,1[2] км²
Дата заснування	1782

Коротка історія

Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Галицька придворна канцелярія 2 вересня 1780 року видала декрет, згідно з яким гебернатор Галичини мав провести новий адміністартивний поділ краю. Устрій Галичини мав бути ідентичним до того, який існував у решті провінцій Австрійської монархії. 22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Всю територію монархії ділили, зокрема, на губернії — основну адмінодиницю — та округи (циркули). Станиславівський округ створений у 1782 році разом з іншими 17-ма.^[5]

Існував до 1867 року, коли скасували округи та залишили лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854^{[джерело?]} році).

Окружне управління очолював староста, якого призначав цісар. Іншими урядниками були 1 заступник старости, 1—4 комісари (призначав цісар), 1 практикант, 1 секретар, 3 канцеляристи, 1 нотар, 2 кур'єри. Також округ (як, наприклад, Тернопіль, Самбір) мав свою касу з окремим персоналом.^[6]

Географія

Станиславівський округ межував на заході зі Стрийським, на півночі — Бережанським, на сході — Заліщицьким, Чортківським і Коломийським округами. На півдні межував з Угорщиною.

У Станиславівському окрузі було 5 міст, 13 містечок та 264 села^[7].

Дистрикти, повіти

У 1781 році, зокрема, складався з першого дистрикту із центром у Галичі, другого — у Заліщиках, третього — у Коломиї, четвертого — у Тисмениці.^[8]

До 1867 року було 9 повітів^[9] (нім. bezirk):

• Станиславівський
• Тисменицький
• Тлумацький
• Монастириський
• Бучацький
• Богородчанський
• Делятинський
• Надвірнянський
• Галицький
• Солотвинський

Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.

Примітки

1. Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei.— S. 10 (загальна кількість населення - місцеве разом з іноземцями)
2. Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869.— S. 76(переведено з вказаної у джерелі площі (101) у квадратних милях географічних милях (1 гео.миля=7421,6 м))
3. циркул
4. Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 104—108.
5. Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 39.
6. Там само. — С. 83.
7. Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 76. (пол.)
8. Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 104—107.
9. Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.

Джерела

• Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
• Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… — S. 104—108. (пол.)
• Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 76—79. (пол.)
• Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. — Lwów : Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)