Спікання

Спікання (рос. спекание, англ. sintering) — щільне з'єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація.

Спікання
Продукція	твердий об’єктd і fritd
Оброблювана сировина	сипке тіло
Не має	Плавлення
Спікання у Вікісховищі

Поширені визначення

• 1. Коалесценція (злиття) твердих частинок при нагріванні. Таке хімічне сполучення менших частинок у більші відбувається завдяки атомній дифузії.
• 2. Процес, у якому летка зола, котра утворюється при горінні палив (вугілля і т. і.), спікається при дуже високій температурі.
• 3. Агломерація каталізаторів під час їх експлуатації, що приводить до поступового зростання середнього розміру частинок. Цей процес називають також спіканням.

Див. також

• Агломерація корисних копалин

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Посилання

• Спікання // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 182. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Примітки