Спитек I з Ярослава

Спитек І Лелівіта з Тарнова,^[1] Ярослава (1367 —1435) — польський шляхтич гербу Леліва, військовий та державний діяч Королівства Польського (Яґеллонів).

Спитек I з Ярослава
Народився	1367
Помер	27 березня 1435
Країна	Королівство Польське
Учасник	Грюнвальдська битва і Велика війна 1409-1411
Посада	Сандомирський воєвода, староста генеральний і староста лежайськийd
Рід	Ярославські і Тарновські гербу Леліва
Батько	Ян з Тарнова
Діти	Рафаїл з Тарнова і Ярослава і Спитек II з Ярослава

Життєпис

Син старости генерального Русі Яна з Тарнова і Катерини Тарновської. Королева Ядвіґа 1387 року подарувала Янові з Тарнова місто Ярослав, Пшеворськ. Внаслідок цього його син прибрав ім'я Спитко І з Тарнова і Ярослава, започаткувавши рід Ярославських — як гілку роду Тарновських. Він поділив старі та отримані міста та прилеглі «ключі» поміж синами Яном і Спитком, який отримав Ярослав і Белжець.

Посади: воєвода сандомирський з 1433 року, генеральний староста Русі з 1422 року.

У шлюбі з Сандохнею зі Зґлобеня народилось п'ятеро дітей:^[2]

• Ян Ярославський, загинув 1442 року в Угорщині
• Рафал з Тарнова і Ярослава
• Спитек ІІ Ярославський
• Ядвіга Ярославська з Лежайська (1428—1479), видана заміж 1462 року
• НН (Катажина) Ярославська, близько 1442 року видана за Петра з Червоного Костелу.