Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тигр[1][2], пантера тигр[2] (Panthera tigris) — великий ссавець родини котових, один із п'яти видів групи «великих кішок» роду пантер (Panthera). Тигр — вид, що перебуває під загрозою вимирання. Нині кількість цих тварин у неволі більша, ніж у природі.
Традиційно, було описано 9 підвидів тигра. Чинність декількох підвидів була поставлена під сумнів у 1999 році. Більшість передбачуваних підвидів, описаних у 19-20 століттях, розрізняли за довжиною та забарвленням хутра, смугастими візерунками та розмірами тіла, отже, характеристиками, які сильно різняться в межах популяції. Морфологічно тигри з різних регіонів незначно відрізняються, і потік генів між популяціями в цих регіонах відбувся під час плейстоцену. Тому пропонувалося визнати дійсним лише два підвиди тигра, а саме P. t. tigris на материковій Азії та P. t. sondaica на Великих Зондських островах.[3]
Результати краніологічного аналізу 111 черепів тигрів з країн Південно-Східної Азії свідчать про те, що черепи суматранських тигрів відрізняються від черепів тигрів з Індокитаю та Яви, тоді як черепи балійських тигрів схожі за розмірами з черепами яванського тигра. Автори запропонували класифікувати суматранський та яванський тигр як окремий вид, P. sumatrae та P. sondaica з балійським тигром як підвид P. sondaica balica.[4]
Дослідження, опубліковане у 2018 році, що ґрунтувалося на 32 зразках тигра. Згідно з ним останній загальний предок двох підвидів жив близько 110 000 років тому.[5]
У 2017 році спеціальна група з класифікації IUCN Cat Specialist Group переглянула систематику та визнала популяції тигрів у континентальній Азії як P. t. tigris, а ті, що на Зондських островах, як P. t. sondaica.[6]
Наступні таблиці базуються на класифікації видів Panthera tigris, представлених у Mammal Species of the World. Він також відображає класифікацію, яку використовувала Cat Classification Task Force у 2017 році:
| Популяція | Ареал | Опис | Зображення |
|---|---|---|---|
| Бенгальський тигр | Живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану, та М'янми | Науковий опис зроблений Ліннеєм, що базувався на описах раніших натуралістів, таких як Конрад Гесснер та Уліссе Альдрованді. Шкіри бенгальських тигрів у колекції Природознавчого музею Лондона змінюються від світло-жовтого до червонувато-жовтого з чорними смужками.[8] |  |
| Каспійський тигр раніше P. t. virgata (Illiger, 1815)[9] | Вимер наприкінці 1960-х років; останнє надійне свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Причорномор'я (українські степи), Кавказ, Туреччину, Середню Азію, Ірак, Іран, Афганістан, Пакистан, та Східний Туркестан. | Опис Іллігера не базувався на конкретному екземплярі, але він лише припускав, що тигри в районі Каспію відрізняються від інших. Пізніше було описано, що він має вузькі і щільно розміщені смуги.[10] Розмір черепа не суттєво відрізнявся від розміру бенгальського тигра.[3] За даними генетичного аналізу, він був тісно пов'язаний із сибірським тигром.[11] Тигр був описаний в дикій природі до початку 1970-х років і вважається вимерлим з кінця 20 століття. |  |
| Амурський тигр раніше P. t. altaica (Temminck, 1844)[12] | Живе на території Приморського та Хабаровського країв Росії, та в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. | Опис Теммінка ґрунтувався на невизначеній кількості тигрових шкур із довгими волосками та густою шерстю, якими торгували між Кореєю та Японією. Він припускав, що вони походять з Алтайських гір. У нього було бліде хутро з небагатьма темно-коричневими смугами. |  |
| Південно-китайський тигр раніше P. t. amoyensis (Hilzheimer, 1905)[13] | Південь Китаю | Опис Гільцгеймера ґрунтувався на п'яти черепах тигра, придбаних у Ханькоу, на півдні Китаю. Ці черепи відрізнялися розмірами зубів і щелепних кісток на кілька см від черепів тигрів з Індії. Шкури тигрів з півдня Китаю були яскраво-помаранчевого кольору із смужками, що нагадують ромб. Через відмінності у формі черепів вважався найдавнішим різновидом.[14] Було відмічено наявність унікального гаплотипу мтДНК.[6] |  |
| Індокитайський тигр раніше P. t. corbetti Mazák, 1968[15] | Живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, М'янмі, Таїланді, Малайзії та В'єтнамі | Опис Мазака базувався на 25 зразках у музейних колекціях, які були меншими за тигрів з Індії та мали менші черепи. | _832-714-(118).jpg) |
| Малайський тигр раніше P. t. jacksoni Luo et al., 2004 | Поширений виключно в південній (малазійській) частині півострова Малакка | Він був запропонований як окремий підвид на основі мтДНК та нуклеотичної послідовностей, які відрізняються від індокитайського тигра.[16] За кольором шерсті або розміром черепа він не сильно відрізняється від індокитайських тигрів.[17] Не існує чіткого географічного бар'єру між популяціями тигрів на півночі Малайзії та південному Таїланді.[18] |  |
| Популяція | Ареал | Опис | Зображення |
|---|---|---|---|
| Яванський тигр | Мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-х роках двадцятого століття через полювання та руйнування звичного середовища, але зникнення стало надзвичайно ймовірним, починаючи з 1950-х років, коли кількість тигрів на Яві скоротилася до 25 особин. Останнього яванського тигра бачили у природі в 1979 році. | Теммінк засновував свій опис на невказаній кількості тигрових шкур з короткою і гладкою шерстю.[12] Тигри з Яви були невеликими порівняно з тиграми з материка.[17] |  |
| Балійський тигр раніше P. t. balica (Schwarz, 1912)[19] | Траплявся тільки на острові Балі. Ці тигри були знищені через полювання: останній балійський тигр (доросла самиця) був убитий у західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня 1937 року. У неволі балійські тигри ніколи не утримувались. | Свій опис Шварц ґрунтував на шкірі та черепі дорослої тигриці з Балі. Він стверджував, що в нього колір забарвлення яскравіше, а череп менший, ніж у тигрів з Яви.[20] Типовою особливістю черепів балійських тигрів є вузька потилична площина, яка аналогічна формі черепів яванських тигрів.[21] |  |
| Суматранський тигр раніше P. t. sumatrae Pocock, 1929[22] | Трапляється тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400—500 тварин | Покок описав тигра з Суматри, який мав численні і густо розташовані широкі смуги. Його череп був трохи більший за череп балійського тигра. Це найменший з усіх сучасних тигрів.[14] Причини його невеликих розмірів порівняно з материковими тиграми незрозумілі, але, ймовірно, це результат конкуренції за обмежену територію і дрібну здобич.[3] Вважається, що населення походить материкової Азії і було відокремлене приблизно 6000—12 000 років тому після підняття рівня моря.[23] |  |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
