Список правителів Урарту
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У цьому списку наведено правителів Урарту — держави, що існувала в I тисячолітті до н. е. на території Вірменського нагір'я. У зв'язку з тим, що історія і культура Урарту тісно пов'язана з історією та культурою Ассирії, в таблиці також наведені царі Ассирії.
Список царів Урарту
| Ім'я царя | Варіанти імені | Ім'я батька | Роки правління (до н. е.) [1] | Примітка | Правитель Ассирії в цей період і роки його правління | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Арама | Араме, Араму, Арам | 859 — 844 до н. е. | Перший цар об'єднаного Урарту, що згаданий в написах. | Ашшур-нацир-апал II ( 883 — 859) | ||
| Шульману-ашареду III (Салманасар III 858 — 824) | ||||||
| Сардурі I | Сидур I, Седурі I, Сардур I | Син Лутіпрі | 844 — 828 | Ймовірний засновник головної династії царів Урарту, зробив Тушпу столицею Урарту. Історичність Лутіпрі не встановлена. | ||
| Ішпуїні | Ішвуін | син Сардурі I | 828 — 810 | Правитель початку розквіту Урарту. Успішно протистояв ассирійцям, приєднав до Урарту релігійний центр Мусасір. Ввів клинописну писемність на урартській мові. | ||
| Шамші Адад V ( 823 — 811) | ||||||
| Адада-нірарі III (810 — 805) | ||||||
| Менуа | Мінуа | син Ішпуіні | 810 — 786 | розширив кордони Урарту. Розвивав господарство, побудував безліч зрошувальних каналів і доріг. | ||
| [[[Шамірам]] (Семіраміда, 805 — 783) | ||||||
| Аргішті I | син Менуа | 786 — 764 | Урарту при Аргішті I знаходилося в зеніті могутності. Істотно розширив кордони Урарту на заході, поставивши Ассирію в невигідне становище. Заснував урартські поселення та фортеці в Закавказзі, включаючи Еребуні. | |||
| Шульману-ашареду IV (Салманасар IV, 783 — 772) | ||||||
| Ашшур-дан III (772 — 755) | ||||||
| Сардурі II | Сідур II, Седурі II, Сардур II | син Аргішті I | 764 — 735 | Програв вирішальну битву з Ассирією в західних володіннях і, ймовірно, загинув у боях з Тіглатпаласаром III. Поразка поклала початок занепаду могутності Урарту. | ||
| Ашшур-нірарі V ( 754 — 745) | ||||||
| Тукультіапал-Эшарра III (Тіглатпаласар III 744 — 727) | ||||||
| Руса I | син Сардурі II | 735 — 714 | дозволив Саргон II провести успішний похід проти Урарту, завоювати і розграбувати Улху і релігійний центр Мусасір. Після цих поразок Руса I зарізав себе кинджалом. | |||
| Шульману-ашареду V (Салманасар V 727 — 722) | ||||||
| Шарру-Кін II (Саргон II, 722 — 705) | ||||||
| Аргішті II | син Руси I | 714 — 685 | уникав прямої конфронтації з Ассирією, вів будівництво і здійснив вдалі військові походи на схід. | |||
| Сін-аххе-еріба (Сеннахеріб, 705 — 681) | ||||||
| Руса II | син Аргішті II | 685 -? 639 | Намагався повернути Урарту колишню славу, скориставшись занепадом Ассирії, провів кілька вдалих походів на заході Урарту. Побудував безліч нових фортець, переніс столицю Урарту з Тушпи в Русахінілі. | |||
| Ашшур-Аха-іддін (Асархаддон, 681 — 669) | ||||||
| Ашшур-бан-аплі (Ашурбаніпал, 669 — 627) | ||||||
| Сардурі III | Сидур III, Сардур III | син Руси II | ? 639 -? 625 | Під ударами кімерійців і мідійців Урарту слабшає і стає васальною державою Ашшуру. Називав ассирійського царя своїм «паном». | ||
| Ашшур-етил-Ілан (627 — 623) | ||||||
| Сардурі IV [2] | Сидур IV, Сардур IV | син Сардурі III | ? 625 -? 620 | Можливо був скинутий Еріменою, який поклав початок новій династії. | ||
| Сін-шуму-лішір (623 — 623) | ||||||
| Сін-куля-ішкун (623 — 612) | ||||||
| Ерімена | Ерімен, Ерміна | ? 620 -? 605 | ||||
| ; | Ашшур-убалліт II (612 — 609) | |||||
| ассирійська держава перестала існувати | ||||||
| Руса III | Син Ерімена | ? 605 -? 595 | ||||
| Руса IV | Син Руси III | ? 595 -? 585 | Останній відомий цар Урарту. Правив в Тейшебаіні, куди була перенесена столиця Урарту після втрати контролю над центром країни. |
Див. також
Література
- Піотровский Б.Б. Ванское царство (Урарту) / Орбелі Й.А. — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — 286 с. — 3500 прим.
- Мелікішвілі Г. О. Урартські клиноподібні написи = Урартские клинообразные надписи. — Москва : Издательство АН СССР, 1960.
- Chahin M. The Kingdom of Armenia = The Kingdom of Armenia. — second (revised) edition. — Curzon Press, 2001. — ISBN 0-7007-1452-9.
- Арутюнян Н.В. Биайнили — Урарту. Военно-политическая история и вопросы топонимики. — Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. — 1000 прим. — ISBN 5-8465-0133-8.
- Арутюнян Н.В. Деякі питання останнього періоду історії Урарту // Древній Схід. — Єреван : Видавництво АН Вірменської РСР, 1976. — № 2.
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.