Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Спецтабір НКВС № 2 — табір для інтернованих, створений радянською владою на окупованій території Німеччини на місці колишнього нацистського табору Бухенвальд.
Спецтабір НКВС № 2 | |
Дата створення / заснування | 1945 |
---|---|
Країна | Німеччина |
Адміністративна одиниця | Веймар |
Місце розташування | Бухенвальд |
Дата офіційного закриття | 1950 |
Спецтабір НКВС № 2 у Вікісховищі |
Концентраційний табір «Бухенвальд» був звільнений у квітні 1945 року бійцями 3-ї армії США. Після виведення військ США в липні 1945 року радянська військова адміністрація зайняла табір. 17 серпня 1945 року радянський Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС, з 1946 року Міністерство внутрішніх справ) на місці концтабору «Бухенвальд» створив Спецтабір № 2 (всього в Німеччині було створено 10 спецтаборів, не враховуючи окремих в'язниць, які призначені для інтернування «впливових прихильників нацизму» для забезпечення безпеки окупаційної адміністрації). Вже 22 серпня (через 5 днів після створення) у табір прибули перші 46 в'язнів. Наприкінці 1945 року в Бухенвальді опинилися 6000 осіб; у січні 1946 року було додано 5700 в'язнів з табору у Ландсберзі, а 3 і 7 квітня 1947 року — ще 4000 із спеціального табору № 6 у Ямліці. З 16 400 ув'язненими спеціальний табір досяг максимальної наповненості. У 1948 році табір інтегрований у систему Гулаг[1][2]. 6 січня 1950 року міністр внутрішніх справ СРСР Сергій Круглов наказав передати всі спеціальні табори, включно з Бухенвальдом, у відання МВС Східної Німеччини. 14 січня 1950 року табір було закрито. Всі спецтабори у 1950 році були розпущені, щоб підвищити репутацію новоствореної НДР, оскільки ширша громадськість на Заході тепер була поінформована про умови в таборі та чинився тиск на окупаційну владу та керівництво НДР. Розпуск був представлений як великодушний акт Радянського Союзу, а умови в таборі замовчувалися з метою пропаганди.
Усього через табір пройшли 28 455 в'язнів, у тому числі близько 1000 жінок. Загалом у спеціальному таборі № 2, згідно з радянськими даними, загинуло 7113 осіб, у тому числі Йоахім Ернст, герцог Ангальтський. Їх поховали в братських могилах у лісах навколо табору. Жодних повідомлень про смерть їхні рідні не отримували. Серед ув'язнених були ймовірні противники сталінізму та нібито члени нацистської партії чи нацистських організацій; інші були ув'язнені через плутанину особи та свавільні арешти. НКВС не дозволяло в'язням мати жодних контактів із зовнішнім світом. На відміну від ув'язнених у колишніх таборах Заксенгаузен і Бауцен, жоден ув'язнений у Спеціальному таборі № 2 не був засуджений військовим трибуналом (тобто в'язні утримувалися там без суду).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.