Loading AI tools
Італійський епічний історичний фільм, 1953 З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Спартак» (італ. Spartaco) — італійсько-французький епічний історичний фільм-драма 1953 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою з Массімо Джиротті в головній ролі.[1]
Спартак | |
---|---|
італ. Spartaco | |
Жанр | драма |
Режисер | Ріккардо Фреда |
Продюсер | Карло Кайяно |
Сценаристи |
|
У головних ролях | Массімо Джиротті Людмила Черіна Ів Венсан |
Оператор | Габор Погань |
Композитор | Ренцо Росселліні |
Художник | Франко Лоллі |
Кінокомпанія |
|
Тривалість | 75 хв. |
Мова | італійська |
Країна | Італія Франція |
Рік | 1953 |
Дата виходу | 28 січня 1953 (Італія) |
IMDb | ID 0045183 |
Рейтинг | IMDb: |
74 рік до нашої ери. Спартак (Массімо Джиротті), який виріс в аристократичній сім'ї боспорського царського роду Спартокідів та вже у вісімнадцять років служив центуріоном в римській армії, одного разу заступився за Амітіс (Людмила Черіна) — ображену доньку одного з провінційних намісників. За цю зухвалість Спартак потрапив у рабство і був відправлений гладіатором до Риму, а дівчину віддали в танцівниці на арені Колізея. Сабіна (Джанна Марія Канале) — донька римського воєначальника Красса з першого погляду закохалася в Спартака і запропонувала в обмін за його любов волю, та гордий раб відповів відмовою. Серед катованих наглядачами гладіаторів назрівав заколот, потрібний був лише вождь, і ним став Спартак, природжений лідер і організатор. Сімдесят вісім гладіаторів вночі напали на варту, виламали двері катівні і вирвалися з міста. Спартак повів свій маленький загін до гори Везувій та розбив там свій табір. Чисельність бунтівного загону збільшувалася, і незабаром, він перетворив своє військо рабів на справжню дисципліновану армію, що взяла декілька приголомшливих перемог у провінціях, і готову дати рішучий бій ненависному Римові…
• Массімо Джиротті | … | Спартак |
• Людмила Черіна | … | Амітіс |
• Ів Венсан | … | Окномас |
• Джанна Марія Канале | … | Сабіна Красс |
• Карло Нінкі | … | Марк Ліциній Красс |
• Вітторіо Саніполі | … | Марк Вірілій Руфо |
• Карло Джустіні | … | Арторідже |
• Умберто Сильвестрі | … | Лентулій |
• Тереза Франкіні | … | мати Спартака |
• Ренато Бальдіні | … | гладіатор |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.