Loading AI tools
Спали́мість — це здатність речовини або матеріалу до горіння[1].
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2011) |
Займання — це початок горіння під дією джерела запалювання[2].
За спалимістю речовини і матеріали поділяються на три групи:
- Спалимі — речовини і матеріали здатні самозайматися, або займатися від джерел запалювання і самостійно горіти або тліти після його віддалення[3]. До них належать всі органічні речовини.
- Неспалимі — речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються, не тліють і не обвуглюються. Це неорганічні матеріали, метали та ін[4].
- Важкоспалимі — речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення. Це матеріали, які містять спалимі та неспалимі складові[4].
Спалимі рідини більш пожежонебезпечні, ніж тверді матеріали і речовини, тому що вони легко займаються, інтенсивніше горять та утворюють з повітрям вибухо- та пожежонебезпечні суміші і характеризуються
Класифікація рідин за спалимістю
За температурою спалаху розрізняють рідини:
- Легкозаймисті (ЛЗР) — це рідини з температурою спалаху до 61°С (в закритому тиглі) або до 66°С (у відкритому тиглі).
- Спалимі рідини (СР) — це рідини з температурою спалаху понад 61°С (в закритому тиглі) або понад 66°С (у відкритому тиглі)[4].
Ступінь пожежовибухонебезпечності спалимих газів визначається також концентраційними межами поширення полум’я[5].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
