Сорока звичайна

Соро́ка звича́йна^[1], або соро́ка (Pica pica) — птах родини воронових^[2]. В Україні звичайний осілий птах на всій території, окрім високогір'я Карпатських і Кримських гір^[3]. Викопні рештки відомі з антропогену^[2].

Сорока звичайна Період існування: середній плейстоцен — наш час
Bird soundⓘ
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Во́ронові (Corvidae)
Рід:	Сорока (Pica)
Вид:	Сорока звичайна (P. pica)
Біноміальна назва
Pica pica Linnaeus, 1758
Ареал сороки та її підвидів
Синоніми
Corvus pica Linnaeus, 1758

Запит «Сорока» перенаправляє сюди; див. також Сорока (значення).

Опис

Довжина тіла 44-46 см, маса 150—240 г, розмах крил 58—60 см^[3]. В Україні звичайний осілий птах на всій території^[3]. У сороки своєрідне забарвлення пір'я: голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі та більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовні їх край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі й лише на кінці темні^[2]. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока.

Вокалізація

Голос — різкі клацання, постукування, хрипкі крики^[4][3]. Саме тому, тваринний світ завжди прислухається, коли стрекоче сорока, бо обережна і пильна сорока першою з висоти попереджає інших тварин на землі про появу хижаків у небі, або на землі^[5].

Поширення

Птах досить поширений у Європі й Азії. Основні оселища — польові гаї, узлісся, сади^[2]. Сорока уникає поселень у високих горах, безлісих рівнинах і густих лісах^[2]. Сорока охоче селиться поряд з людиною і там, де її не чіпають, стає надзвичайно довірливою, та, навіть, настирливою^[3]. Живуть птахи постійними парами, які зберігаються й узимку.

Інтелект

Сороки — одні з найрозумніших птахів. Вони здатні впізнати себе в дзеркалі. Сороки можуть рахувати до 4, але чим більше відрізняються предмети, тим важче птахам їх порахувати. Також вони мають продумані ритуали, зокрема пов'язані з померлими сороками.

Спосіб життя

Зазвичай сороки живуть осіло^[3]. Проживають переважно у парках, садах, часто біля людських будівель^[3]. Не люблять густих лісів або гір. Сороки обирають партнера на першому році життя, а за два роки пара починає будувати гніздо і вирощувати потомство. Пари дуже відважні: вони за будь-яку ціну захищатимуть своїх пташенят від інших сорок.

• 
• 
• 
• 
  Череп
• 
  Оперення

Живлення

Сороки всеїдні^[3]. Живиться сорока різноманітними комахами, насінням дикорослих трав, зерном злакових сільськогосподарських культур^[2]. У їхній раціон входять також дрібні гризуни, ящірки. Аналіз рештків у випорожненнях сорок показують переважання рослинного матеріалу — так у дослідженнях на Криворіжчині переважали рештки насіння і плодів жимолості татарської, собачої рожі звичайної, вишні магалебської, винограду, шипшини, калини, полину, кленів польового та ясенелистого. Серед тваринних решток переважали залишки миші хатньої, польової та нориці. Також у рештках численно траплялись равлики виноградні, частково жуки та рештки свійських тварин, підібрані або на дорогах, або на скотомогильниках. Багато ознак живлення сорок на смітниках і звалищах^[6].

Розмноження

Сороки будують декілька гнізд, «робоче» з яких лише одне. Гнізда кулястої форми, побудовані з гілок. Самиця відкладає 5-8 яєць у квітні-травні, і висиджує їх 17-18 днів^[3][2].

• 
  Яйця
• 
  Гніздо
• 
  Гніздо
• 
  Пташеня
• 
  Підросле пташеня

У культурі

У Китаї сорока означає щастя і радість. Існує фразеологізм «зустріч на сорочому містку», що означає зустріч подружжя або закоханих після довгої розлуки^{[джерело?]}.

В Україні до сороки іноді ставляться скептично. Птаха порівнюють з балакучою жінкою, звідси й фразеологізм «Сорока на хвості принесла». В той же час сороку порівнюють з господинею, багатодатною матір'ю^[7].