Соната для фортепіано № 32 (Бетховен)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Соната для фортепіано № 32 Людвіга ван Бетховена до мінор, op. 111. Написана в 1821–1822 роках. Присвячена ерцгерцогу Рудольфу Австрійському. Складається з 2-х частин.
| Соната для фортепіано № 32 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
| Каталог | Bia. 741 | |||
| Створено | 1821[1] | |||
| Видано | 1823[1] | |||
| Тональність | До мінор | |||
| Інструментування | фортепіано | |||
|
| ||||
| Соната для фортепіано № 32 у Вікісховищі | ||||
Перша частина — Maestoso; Allegro con brio ed appassionato, написана у сонатній формі.
 |
 |
 |
Друга частина — Adagio molto, semplice e cantabile, написана у варіаційній формі. Включає проведення основної теми та 6 варіацій.
У літературі
Роман Томаса Манна «Доктор Фаустус» містить главу, основною темою якої є лекція на тему 32-ї сонати Бетховена.
Примітки
Джерела і посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.