Соната для фортепіано № 32 (Бетховен)

Соната для фортепіано № 32 Людвіга ван Бетховена до мінор, op. 111. Написана в 1821–1822 роках. Присвячена ерцгерцогу Рудольфу Австрійському. Складається з 2-х частин.

Соната для фортепіано № 32
Композитор	Людвіг ван Бетховен
Каталог	Bia. 741
Створено	1821[1]
Видано	1823[1]
Тональність	До мінор
Інструментування	фортепіано
Соната для фортепіано № 32 у Вікісховищі

Перша частина — Maestoso; Allegro con brio ed appassionato, написана у сонатній формі.

Початок Сонати №32, (прослухати)ⓘ

Головна партія, тт. 21-23, (прослухати)ⓘ

Побічна партія, тт. 52-54, (прослухати)ⓘ

Друга частина — Adagio molto, semplice e cantabile, написана у варіаційній формі. Включає проведення основної теми та 6 варіацій.

Тема другої частини Сонати №32

У літературі

Роман Томаса Манна «Доктор Фаустус» містить главу, основною темою якої є лекція на тему 32-ї сонати Бетховена.

Примітки

1. Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026

   d:Track:Q30532476d:Track:Q217595

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 32 (Бетховен)

• Л. Бетховен. Сонати для фортепіано. В 4-х томах. М. 1964. (з примітками А. Гольденвейзера)
• Ноти на IMSLP [Архівовано 30 вересня 2010 у Wayback Machine.]