Сольфатари
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сольфатари (італ. zolfo — сірка) — джерела пари, яка містить сірководень або сірчистий газ температурою від 90 до 300 ° С, широко розповсюджені у вулканічній області. Деякі С. виділяють сірку в промислових кількостях. Синонім: Фумароли сірчисті.

Сольфатари — термальні струмені сірчистого газу і сірководню з домішкою пари води, вуглекислого та ін. газів, які виділяються з дрібних каналів і тріщин у кратері і на схилах вулканів, з лавових і пірокластичних потоків, у зонах глибинних розломів.
Див. також
Джерела
- Геологический словарь
- СОЛЬФАТАРИ | Геологічний словник. geodictionary.com.ua. Процитовано 5 травня 2021.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
![]() |
Це незавершена стаття з вулканології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.