Соку́лка (пол. Sokółka, біл. Сакулка) — місто в північно-східній Польщі, на річці Соколда. Адміністративний центр Сокульського повіту Підляського воєводства.
| Сокулка Sokółka | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°24′ пн. ш. 23°30′ сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Підляське воєводство | ||||
| Столиця для | Q11119711? і Сокульський повіт | ||||
| Площа | 18,59 км² | ||||
| Населення | 19054 (2011)[1] | ||||
| · густота | 1006 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Рохліц, Шальчинінкай | ||||
| Телефонний код | (48) 85 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | BSK | ||||
| GeoNames | 758651 | ||||
| OSM | ↑3089410 ·R (Ґміна Сокулка) | ||||
| SIMC | 0923443 | ||||
| Поштові індекси | 16-100 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | www.sokolka.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Сокулка у Вікісховищі | |||||
Історія
Спочатку Сокулка була коронним селом, жителі якого були зобов'язані розводити соколів, з чим відтак може бути пов'язане походження назви міста. Перша письмова згадка про Сокулку (Сухолду) датується 1524 роком, коли великий князь Сигізмунд надав своїй дружині Боні Городенську пущу. У першій половині XVI століття в поселені існував великокняжий мисливський двір.
У XVI столітті Сокулка перебувала в Гродненському повіті Троцького воєводства. 1565 року в Сокулці споруджено дерев'яний костел. Наприкінці XVI століття перебувала в Гродненській економії. 10 січня 1609 року місто отримало Магдебурзьке право.
1679 року в околицях Сокулки почали селитися військові-татари. У другій половині XVIII століття граф Антоній Тізенгауз оселив у Сокулці ремісників, спричинився до розбудови містечка.
З 1793 року — центр Сокулківського повіту Гродненського воєводства. У 1794 році під час повстання Тадеуша Костюшка була місцем збору повстанців Гродненщини. У 1795 році внаслідок третього поділу Речі Посполитої опинилася в складі Пруссії, а від 1807 року — в Російській імперії; центр повіту.
З 1842 року перебувала в складі Гродненської губернії. 28 лютого 1861 року з'явився проект міського герба «в золотому полі трьохчвертне зображення лицаря з піднесеним угору палашем».
У 1921 році за умовами Ризького мирного договору опинилася в складі міжвоєнної Польської Республіки.
У листопаді 1939 року опинилася в складі Білоруської РСР. З 1940 року було центром Соколківського району Білостоцької області. У 1941—1944 роках перебувала під німецькою окупацією. 16 серпня 1945 року влада СРСР передала Сокулку Польській Народній Республіці.
З православним цвинтарем сусідить військовий меморіал похованих тут 1500 радянських воїнів.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9188 | 1711 | 6669 | 808 |
| Жінки | 9866 | 1715 | 6154 | 1997 |
| Разом | 19054 | 3426 | 12823 | 2805 |
У 1921 році в Сокулці проживало 6086 осіб, з них 3612 (59,3 %) поляків, 2321 (38,1 %) євреїв, 81 (1,3 %) росіян, 36 (0,5 %) білорусів, 27 (0, 44%) татар, 8 (0, 13%) українців, 1 (0,01 %) латишів[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 7598 осіб (4954 чоловічої статі та 2644 — жіночої), з яких 2590 — православної віри, 2848 — юдейської, 2033 — римо-католицької[5]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| єврейська | 2848 | 37,48 % |
| російська | 1645 | 21,65 % |
| білоруська | 1536 | 20,22 % |
| польська | 633 | 8,33 % |
| українська | 471 | 6,20 % |
| чуваська | 352 | 4,63 % |
| німецька | 51 | 0,67 % |
| татарська | 34 | 0,45 % |
| болгарська | 4 | 0,05 % |
| литовська | 4 | 0,05 % |
| фінська | 4 | 0,05 % |
| латиська | 1 | 0,01 % |
| циганська | 1 | 0,01 % |
| інші | 14 | 0,18 % |
| Разом | 7598 | 100 % |
Відомі люди
- Відомі уродженці
- Пйотр Лебедзінський (1860—1934) — інженер-хімік, піонер польської фотографії, кінематографу і фотохімічної промисловості.
Галерея
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
