Собчук Олег Миколайович

Оле́г Микола́йович Собчу́к (нар. 17 жовтня 1980(19801017), Тернопіль, УРСР) — український рок-музикант, засновник і фронтмен рок-гурту СКАЙ. Член спілки авторів України.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собчук.

Олег Собчук
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Собчук Олег Миколайович
Дата народження	17 жовтня 1980(1980-10-17) (44 роки)
Місце народження	Тернопіль
Роки активності	2001 — тепер. час
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професії	співак
Освіта	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Інструменти	гітара
Мова	українська і англійська
Жанри	попрок і рок-музика
Колективи	СКАЙ
Членство	СКАЙ
Лейбл	без лейблу (2016—донині) Lavina music (2005—2016)
skai.ua
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Життєпис

Олег Собчук у 2008

Олег народився в Тернополі. У дитинстві захоплювався спортом, любив кататися на велосипеді і мопеді. Після закінчення школи № 27 в Тернополі Олег рік навчався у Галицькому коледжі за спеціальністю шофера-автослюсаря, згодом — у Тернопільському педуніверситеті, де здобув спеціальність «практичний психолог та соціальний педагог у закладах освіти».^[1]

2004 року працював торговим представником у мережі гуртівень «Торговий світ» у Тернополі. Любить творчість U2 , Queen, The Killers, Coldplay.

З 2005 року живе і працює в Києві.^[2]

Громадська позиція

2007 року було випущено відеокліпи на композиції «Як мене звати» та «Best друг», де гурт Собчука звертає увагу на поширення СНІДу в Україні, а також відображує проблему ставлення до ВІЛ-позитивних людей^[3].

Під час Євромайдану разом з іншими українськими музикантами в ніч проти 1 грудня 2013 записав кліп на пісню «Kozak System» «Брат за брата» (слова О. Положинського), в якому кадри з музикантами в студії звукозапису чергуються з відео з протестів на Євромайдані і побиттям студентів у ніч на 1 грудня^[4].

З початком Російсько-української війни на сході України Олег постійно проводить виступи на підтримку українських військових, проводить закупівлю обладнання і амуніції і виступає в тому числі на лінії фронту^[5].

Принципово не бере участі у заходах, які можуть бути пов'язані з політичними силами. Олег із гуртом не проводить жодних виступів в Росії. В інтерв'ю Олег заявив, що музиканти розглянуть таку можливість лише тоді, коли закінчиться війна і в Росії закінчиться путінський режим.^[6]

17 вересня 2019 року Собчук створив благодійний фонд «Подаруй світло». 2020 року, до 20-ліття гурту, заплановано провести ювілейний тур Україною та за кордоном. 10 % з кожного квитка буде перераховано до фонду. Фонд має на меті допомагати дітям-сиротам та також дітям з обмеженими можливостями^[7].

2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, Олег вступив до добровольчого батальйону, охороняв стратегічний об'єкт, після цього зайнявся волонтерською діяльністю^[8].

Протягом 2022—2022 років, гурт відвідав десятки міст із концертами, також Олег із гуртом продовжив благодійні виступи для захисників України на фронті та провів серію гуманітарних концертів в Україні та за кордоном (США, Норвегія, Чехія, Польща, Німеччина), збираючи гроші на гуманітарну допомогу^[9]. У Чернігові та Кременчуці гурт був першим, хто приїхав на виступи після 24 лютого 2022 року, також було проведено виступ у Чорнобаївці^[10]. На виступ у Херсоні гурт приїхав у потрібне місце на кілька годин пізніше запланованого, що врятувало життя його учасникам: місце проведення було атаковано ракетами зранку того ж дня^[8].

На концертах 2023 року Собчук разом з гуртом проводив концерти, збираючи гроші військовим на лікування^[11]. У травні 2023 Собчук провів у Полтавській області серію концертів для військовослужбовців, що проходили реабілітацію після звільнення з полону^[12].

Творчість

З 10 років Олег захоплюється музикою, вчиться грати на гітарі брата. Він не має професійної музичної освіти, всьому вчиться сам.

2001 року заснував гурт «С. К. А. Й.», свій перший виступ з гуртом Олег провів 14 лютого 2001 року в ПК ім. Довженка у Тернополі.

Усі тексти Олег пише сам (крім пісні «Не йди»). 2005 року під час виступів у проекті «Молода кров» на М1 молодих музикантів помітив Едуард Клим і запропонував підписати контракт з Lavina Music. Завдяки цій співпраці гурт отримав свою першу велику популярність.^[13] 2013 року Олег разом з гуртом брав участь у концертах, присвячених закінченню Другої світової війни.^[4]

2016 року гурт Олег вирішив закінчити співпрацю із лейблом і самостійно займатись розвитком гурту СКАЙ.

Музика Олега використовувалась в рекламних кампаніях фабрики Світоч, пива Опілля. Окрім того, Собчук — автор пісні, що є неофіційним гімном київського футбольного клубу Динамо-Київ.^[14]

2016 року на святкуванні 15-ліття гурту ювілейні концерти пройшли Україною, а також в Лондоні, Дубліні та Парижі.

Виступи на фестивалях

• 2006 — Таврійські ігри
• 2009 — «Я теж був чужинцем» (Ряшів, Польща)

  

  На церемонії M1 Music Awards із Тетяною Духонченко, 2019

• 2012 — «High time to see Ukraine», виступ на Євро-2012 в Любліні, Польща^[15]
• 2017 — Імпульс-фест (Харків)^[16]
• 2018 — Atlas Weekend^[17]

Інше

• червень 2013 — разом з учасниками гурту СКАЙ Олег брав участь у програмі допомоги від ЮНІСЕФ дітям з інвалідністю та сиротам^[18]
• 2018 — член журі конкурсу дитячих пісень 2018 «Яскраві діти України»

Нагороди

• 2008 — MTV Europe Music Award номінація «Найкращий український виконавець»
• 2008 — Ukrainian ShowBiz Awards, найкращий український рок-гурт
• 2018 — Золота Жар-птиця, номінація «Найкраща балада»^[19]
• 2008 — премія «НеПопса» від Джем ФМ у номінаціях «Найкращий вокаліст» та «Найкращий альбом року» («Планета С.К.А.Й.»)
• 2009 — премія «НеПопса» від Джем ФМ у номінаціях «Найкращий кліп року» («Подаруй світло») та «Найкращий тур року»
• 2010 — премія «Фаворит успіху» в номінації «Чоловічий гурт»
• 2013 — премія «НеПопса» в номінації «Найкраща акустична програма»
• 2016 — YUNA за найкращий дует
• 2018 — «Гордість Тернопілля»^[20]
• 2021 — артист, що проїхав найбільшу відстань зі Сходу на Захід велосипедом за мінімальний час, категорія «Подорожі, вперше» у Книзі рекордів України^[21]
• 2022 — медаль «За мужність в охороні державного кордону України»

Сім'я

Колишня дружина — Марія Собчук (до 2023^[22]), мають двох дітей: Тетяну (нар. 2003), і сина Арсена (нар. 2009).

Батько і брат — моряки далекого плавання. Пісня «Лист додому» є присвятою від Олега батькові.^[1]

Захоплення

Любить лижний спорт, плавання, біг, ковзани і футбол, ходить у походи та їздить велосипедом карпатськими горами.^[1]