Роскілльський кафедральний собор — головний кафедральний собор Данії в місті Роскілле, усипальниця данських королів, зразок цегляної готики. 1995 року внесений ЮНЕСКО до списку світової спадщини.
Роскілльський кафедральний собор | |
---|---|
55°38′34″ пн. ш. 12°04′49″ сх. д. | |
Тип споруди | лютеранський соборd |
Розташування | Данія, Муніципалітет Роскілле |
Архітектор | Абсалон |
Початок будівництва | 13 століття |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Цегляна готика |
Належність | Церква Данії |
Єпархія | Roman Catholic Diocese of Roskilded, Diocese of Zealandd і Diocese of Roskilded |
Стан | світова спадщина ЮНЕСКО[1] |
Адреса | Cathedral Squared (3) |
Оригінальна назва | дан. Roskilde Domkirke |
Епонім | Роскілле |
Вебсайт | roskildedomkirke.dk |
Світова спадщина | |
Roskilde Cathedral | |
Тип | Культурний |
Критерії | (ii), (iv) |
Ідентифікатор | 695 |
Регіон ЮНЕСКО | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1995 (19 сесія) |
Розташування на карті Данії | |
Роскілльський собор у Вікісховищі |
Історія
Вже на початку доби середньовіччя собор був однією з найвідоміших церков Данії та слугував катедральним собором єпархії острова Зеландія, а 1923 року — Роскілльської єпархії.
Сучасному собору передували принаймні дві церкви. Перша з них, зведена Гаральдом Синьозубим, була дерев'яною, однак у XI столітті її було послідовно замінено однією чи двома кам'яними з травертину. Близько 1080 року храм був тринавною базилікою, збудованою єпископом Свеном Нурдманом.
1170 року єпископ Абсалон розпочав будівництво цегляної церкви у романському стилі з довгим і широким поперечним нефом, однак згодом єпископ Петер Сунесон змінив конструкцію собору в стилі французької готики. Будівництво нинішньої церкви було завершено 1280 року, але з тих пір кожне століття вносило зміни до її вигляду та внутрішнього оздоблення.
До реформації, що почалась у Данії 1536, собор був католицьким, який окрім головного вівтаря мав кілька інших, в тому числі й у прибудованих капелах.
Після реформації бічні вівтарі було прибрано. З того часу всі данські королі та майже всі данські королеви були поховані в соборі та прибудованих до нього королівських капелах. У соборі є й кілька поховань, що належать до періоду середньовіччя. Найшанованішим із них є саркофаг королеви Маргрети Данської. Разом у соборі розміщено 39 гробниць. За волею останнього короля Фредеріка IX та його дружини Інгрід для них було зведено мавзолей за стінами собору.
Королі й королеви, поховані у меморіальному комплексі собору
- Гаральд I Синьозубий бл. 950 — бл. 985 (D1) (гробниця пуста)
- Свейн II Данський 1047—1074 (D3)
- Маргрета I 1375—1412 (С2)
- Хрістофер Баварський пом. 1363 (D5)
- Кристіан I 1448—1481 та Доротея Бранденбурзька (D2)
- Кристіан III 1534—1559 (E3) та Доротея Саксен-Лауенбурзька
- Фредерік II 1559—1588 (E4) та Софія Мекленбург-Ґюстровська
- Кристіан IV 1588—1648 (M1) та Анна-Катерина Бранденбурзька (M2)
- Фредерік III 1648—1670 (M4) та Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька (M5)
- Кристіан V 1670—1699 (D6) та Шарлотта Амалія Гессен-Кассельська (D7)
- Фредерік IV 1699—1730 (D8) та Луїза Мекленбург-Ґюстровська (D9) й Анна Софія Ревентлов
- Кристіан VI 1730—1746 (F1) та Софія Магдалена Бранденбург-Кульмбаська (F2)
- Фредерік V 1746—1766 (F3) Луїза Великобританська (F4) та Юліана-Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (F5)
- Кристіан VII 1766—1808 (F6)
- Фредерік VI 1808—1839 (F7) та Марія Гессен-Кассельська (F8)
- Кристіан VIII 1839—1848 (F9) та Кароліна Амалія Августенбурзька (F10)
- Фредерік VII 1848—1863 (F11) та Луїза Расмуссен (F12)
- Кристіан IX 1863—1906 та Луїза Гессен-Кассельська (P1)
- Фредерік VIII 1906—1912 та Луїза Шведська (P2)
- Кристіан X 1912—1947 та Александріна Мекленбург-Шверінська (P3)
- Фредерік IX 1947—1972 та Інгрід Шведська (S1)
- Роскілле. Саркофаг Маргрети I
- Роскілле. Гробниця герцога Хрістофера (брата Маргрети I), поряд – Фредеріка IV, на задньому плані – Кристіана V.
- Роскілле. Капелла Фредеріка V
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.