Смотрицький Герасим Данилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смотрицький .

Гера́сим Дани́лович Смотри́цький (*? , Смотрич — 12 жовтня 1594^[1]) — руський (український) письменник, педагог з Поділля. Представник дрібної шляхетської родини Смотрицьких, батько Мелетія, Степана Смотрицьких.

Герасим Смотрицький
Народився	Смотрич, Поділля
Помер	12 жовтня 1594(1594-10-12) Острог, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита
Національність	українець
Діяльність	письменник, педагог
Відомий завдяки	громадський діяч
Знання мов	польська
Заклад	Національний університет «Острозька академія»
Рід	Смотрицькі
Діти	Мелетій Смотрицький
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився у шляхетській родині дяка, переписувача Данила Смотрицького. Вважався освіченою, навченою людиною, «першим руським богословом». Був підстаростою,^[2] гродським писарем у Кам'янецькому старостві, 1576 року запрошений князем Василем-Костянтином Острозьким до Острога, був призначений його підскарбієм. Став одним з передових діячів-учених острозького гуртка; у 1580 році Г. Смотрицький — перший ректор Острозької школи (академії).

Разом з Іваном Федоровичем^[2] Герасим Смотрицький — один із видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому, один зі зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи.

За надані послуги отримав від князя В. К. Острозького два села (Бакаївка, Борисівка).^[2]

Праці

У своїх творах Герасим Смотрицький не завжди дотримується теологічних аргументів, натомість використовує народний гумор з приповідками і прислів'ями, писав їх мовою, наближеною до народної, тому був зрозумілим широким верствам. Полемічні твори Смотрицького проти відступників від православ'я й сатира на духовенство переважно загубилися. Збереглася лише такі книги:

• «Ключ царства небесного» (1587, Острог) — перша друкована пам'ятка української полемічної літератури. Автор змагається за незалежність «руської віри», полемізує з єзуїтом Бенедиктом Гербестом, критикує католицьке вчення про божественне походження папської влади. Складається з посвяти князю Олександру Острозькому, звернення «До народов руских …» і двох полемічних трактатів:
  • «Ключ царства небесного и нашее христианское духовное власти нерушимый узел»;
  • «Календар римський новий» (1587) — у ньому автор критикує, відкидає впровадження григоріянського календаря;
• Віршовані твори не збереглись, про них згадує Захарія Копистенський в «Палінодії».^[2]