Смицнюк Іван

Іван Смицнюк (1770—1843) — відставний солдат, захисник прав селян.

Смицнюк Іван
Народився	1770
Помер	1843
Країна	Річ Посполита  Австрійська імперія
Діяльність	правозахисник, військовослужбовець
Знання мов	польська і німецька

Біографія

Іван Смицнюк народився в липні 1770 року в селі Ямниця в Речі Посполитій.

Був відставним солдатом австрійської армії.

Через надмірні податки з населення села, збирані управителями (Павликовський, Копистинський, Зелінський та Шишковський), громада села відправила свого посланця до австрійського імператора з вимогою допомогти і позбавити сваволю урядників, яким став Іван Смицнюк. Він двічі пішки (1835, 1840) ходив до Відня, а також писав скарги до імператора та окружної комісії^[1].

За ці дії управитель с. Ямниця Міхал Шишковський у 1843 році наказав вбити Смицнюка. Його прив'язали до коней і волокли до того часу поки він не помер.

Сім'я

Орест Смицнюк — нащадок Івана Смицнюка, священник, письменник і дослідник життя і діяльності Йосифа Сліпого^[2]. Автор книг "Перлини сакральної архітектури Гуцульщини" ^[3] і "Дорога до витоків" ^[4].

Василь Смицнюк — нащадок, священник^[2].

Андрій Смицнюк — нащадок, викладач української мови в центрі Українських студій Кембриджського університету, засновник благодійної організації Cambridge4Ukraine ^[5].

Павло Смицнюк — нащадок, директор Інституту екуменічних студій Українського католицького університету ^[6].

Пам'ять

На сільському кладовищі у 1905 році була встановлена символічна могила-пам'ятник Івана Смицнюка^[7].