Смирнова Лідія Миколаївна

Смирнова Лідія Миколаївна (31 січня (13 лютого) 1915(19150213) — 25 липня 2007, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії ІІІ ступеня (1951). Народна артистка СРСР (1974).

Смирнова Лідія Миколаївна
рос. Лидия Николаевна Смирнова
Народилася	31 січня (13 лютого) 1915 Мензелінськ, Уфимська губернія, Російська імперія
Померла	25 липня 2007(2007-07-25)[1] (92 роки) Зеленоградський адміністративний округ, Росія
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Московська державна академія хореографії
Роки діяльності	1934 — 2005
Партія	КПРС
У шлюбі з	Рапопорт Володимир Абрамовичd
IMDb	nm0807074
Автограф
Нагороди та премії
Смирнова Лідія Миколаївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнова.

Біографія

Лідія Смирнова народилася 31 січня (13 лютого) 1913 року у Мензелінську, Татарстан^[2]. Дитинство провела в Сибіру, потім переїхала в Москву до тітки і вступила в хореографічне училище при Большому театрі. Потім вона стала студенткою Московського авіаційного інституту. Займалася спортом і навіть не думала про кар'єру кіноактриси.

У театральне училище Лідія Смирнова прийшла з другого курсу авіаційного інституту. Заяву подала одночасно до студії Є. Б. Вахтангова (нині Театральний інститут імені Бориса Щукіна), школу-студію Камерного театру Таїрова і у Всесоюзний державний інститут кінематографії, і скрізь була прийнята. Вона обрала училище при Камерному театрі, оскільки воно було найбільш близьким до дому. Коли Смирнова вчилася в школі Всеволода Таїрова, до них часто приходили з кіностудій запрошувати студентів на зйомки. Коли потрібна була блакитноока блондинка, говорили — у нас є Смирнова, але затверджували її рідко.

Одна з перших ролей в кіно Лідії Смирнової — роль Шурочки в ліричному музичному фільмі «Моя любов». До 1941 року почала складатися її кар'єра кіноактриси. Успіх, що прийшов до неї після фільму «Моя любов», окриляв. Проте з початком німецько-радянської війни пішли на фронт товариші по студії: режисери, оператори, художники, артисти. Чоловік Смирнової Сергій Добрушин був журналістом. Він, не чекаючи повістки, сам пішов на призовний пункт і за місяць загинув під Смоленськом. Другим чоловіком Лідії Смирнової був відомий радянський кінооператор Володимир Рапопорт.

Лідія Смирнова померла 25 липня 2007 року в Москві, похована на Введенському кладовищі.

Фільмографія

• 1934 — Настінька Устінова
• 1938 — Нова Москва
• 1939 — Велике життя — Женя Буслаєва
• 1940 — Моя любов — Шурочка
• 1941 — Два друга
• 1941 — Ми чекаємо вас з перемогою
• 1941 — Два друга
• 1941 — Випадок у вулкані
• 1942 — Хлопець з нашого міста
• 1943 — Вона захищає Батьківщину
• 1943 — Зниклий безвісти
• 1944 — Морський батальйон
• 1946 — Сини
• 1946 — Велике життя. Частина 2 — Женя Буслаєва
• 1947 — Новий дім
• 1949 — У них є Батьківщина — Смайда
• 1950 — Донецькі шахтарі
• 1953 — Сріблястий пил — Флоссі
• 1954 — Про це не можна забувати
• 1956 — Круті Горки
• 1956 — Два життя (телеваріант — «Сестри»)
• 1958 — Троє вийшли з лісу
• 1960 — Яша Топорков
• 1960 — Мічман Панін
• 1960 — Твої друзі
• 1960 — Секретар обкому
• 1961 — Різнобарвні камінці
• 1963 — Тиша
• 1963 — Ім'ям революції
• 1963 — Це сталося в міліції
• 1964 — Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено — лікар
• 1964 — Одруження Бальзамінова — сваха
• 1966 — Заблукалий
• 1966 — Дядечків сон — Москальова
• 1968 — Сільський детектив — Євдокія
• 1968 — Вогонь, вода та... мідні труби
• 1971 — Факір на годину
• 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров
• 1972 — Останній форт — Берта
• 1973 — Життя на грішній землі
• 1973 — Дача
• 1974 — Аніскін і Фантомас — Євдокія
• 1977 — Повернення сина
• 1977 — Рудін — Ласунська
• 1978 — І знову Аніскін — Євдокія
• 1979 — Піна
• 1981 — Карнавал — голова комісії
• 1982 — Передчуття любові — Марія Георгіївна
• 1982 — Подорож буде приємною
• 1982 — Гарно жити не заборониш
• 1983 — Спокій скасовується
• 1987 — Вірую в любов
• 1987 — Позика на шлюб
• 1990 — Шапка
• 1995 — Дім (т/с) — Нілівна
• 1995 — Притулок комедіантів — Неллі Євгенівна
• 1998 — Тоталітарний роман — епізод
• 2000 — Немає смерті для мене
• 2001 — Спадкоємиця
• 2005 — Спадкоємиці 2

Почесні звання і премії

• Сталінська премія III ступеня (1951) — за роль Смайди в кінокартині «У них є Батьківщина» (1949)
• Заслужена артистка РРФСР (1955)
• Народна артистка РРФСР (1965) — за заслуги у сфері радянського кіномистецтва
• Народна артистка СРСР (1974)

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. Біографія на сайті www.kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 22 березня 2010.

Посилання

• Лідія Смирнова на сайті IMDb (англ.)