Скипидар

Скипида́р^[2], заст. шпигина́р^[3] (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»)^[4], також терпентинова олія, терпентин^[5] — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Скипидар
Названо на честь	P. terebinthus
Небезпечність місцевості	turpentine exposured[1]
З матеріалу	живиця
Густина	0,86 г/см³[1]
Температура плавлення	−67 ℉[1]
Точка кипіння	323,5 ℉[1]
Тиск насиченої пари	533,29 Pa[1]
Температура спалаху	95 ℉[1]
Нижня межа займання	0,8 % (V/V)[1]
Ідентифікатор PGCH	0648
Часове середнє значення межі допустимого впливу	560 mg/m³[1]
IDLH	4448 mg/m³[1]
Скипидар у Вікісховищі

Основні характеристики

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидару

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см^3[6][7], показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см^3[8]. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см³, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см^3[6][7].

Кислотне число терпентину

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20^[6][7], дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15^[7][8].

Добування

Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

Застосування

Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.