Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Система керування польотом (англ. Aircraft flight control system, FCS) звичайних літаків складається з керуючих поверхонь, відповідних органів керування в кабіні, зв'язків (тяги) та необхідних механізмів для керування напрямком польоту літака. Керування авіаційними двигунами для зміни швидкості також розглядаються як елемент керування польотом.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2019) |
Основи керування літаком пояснюються на малюнку, де механізми керування показані в динаміці. Основна система, що використовується на літаку, вперше з'явилася в легко пізнаваному вигляді вже у квітні 1908, на моноплані епохи початку літакобудування Блеріо VIII[en] конструкції Луї Блеріо.
Система керування польотом складається з основної та вторинної систем.[1]
Під час польоту літак рухається навколо трьох осей:[3]
Електродистанційна система керування (ЕДСК, англ. Fly-by-Wire) — система керування, що забезпечує передачу керуючих сигналів від льотчика до виконавчих механізмів у вигляді електричних сигналів.
Історично поява ЕДСК пов'язана з ненадійністю роботи тяг на деяких літаках (у СРСР ЕДСК з'явилася вже на АНТ-20), або зважаючи на складність виведення з гермокабіни рухливих тяг на висотних винищувачах (Пе-2). Однак життєва необхідність в ЕДСК виникла через перехід до статично нестійкого компонування винищувачів, які дозволяли отримати ряд переваг порівняно зі звичайними (зниження балансувального опору і маси фюзеляжу, і як наслідок, збільшення економічності; поліпшення маневреності). З ряду причин (люфт у механічній проводці та ін.) на таких літаках неможливо було застосувати традиційну бустерну необоротну систему керування.
Першим літаком з аналоговою ЕДСК став американський A-5 ««Віджілент» ». Перші серійні винищувачі з ЕДСК — F-16, Су-27.
Дещо пізніше ЕДСК з'явилися і на пасажирських літаках (вперше — на Airbus A310 і Airbus A320).[4] Більшість більш сучасних пасажирських і військових літаків також оснащені такою системою керування.[5]
Включення комп'ютера до системи керування дало кілька переваг:
- швидкість реакції комп'ютера набагато більша за швидкість реакції пілота;
- комп'ютер не схильний до розсіювання уваги та втоми;
- також комп'ютер більш точно знає поточні параметри руху літака (йому не потрібно зчитувати показання приладів, він має пряму інформацію з датчиків).
Але він може керувати літаком лише в основній експлуатаційній області. Як тільки параметри літака виходять за обмеження (наприклад, перевищення кута атаки) - комп'ютер не може нормально управляти. Тут потрібний пілот.
Комп'ютеризована система управління складається з трьох основних частин:
- Cистема покращення стійкості літака. Наприклад, демпфер рискання (yaw damper) та система покращення стійкості за швидкістю (speed trim system[6]) на Boeing 737. Ця частина системи працює весь політ і в разі її відмови літак стає менш стійким і його пілотування вимагатиме більшої уваги.
- Система покращення управління літаком. Наприклад, до цього можна віднести систему директорських планок (Flight Director[en]), коли комп'ютер розраховує заданий крен і тангаж і видає цю інформацію на пілотажний прилад, а пілоту потрібно лише заганяти ці планки в центр. Ще один приклад, це система Control Wheel Steering[en] (CWS) на Boeing 737. При включенні цієї системи автопілот не втручається в керування літаком, поки пілот керує літаком. Як тільки він відпускає штурвал, автопілот вмикається та витримує поточні кути крену та тангажу.
- Система автоматичного управління. Коли комп'ютер самостійно розраховує задані параметри польоту і дає команди виконавчі механізми системи управління їхнього витримування. При автоматичному керуванні літаком команди управління передаються також і на органи управління в кабіни (штурвал, важелі керування двигунами) так, що пілоти відчувають, як керується літак і можуть втрутитися будь-якої миті. Робота систем покращення стійкості на органи управління в кабіні не передається.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.