Сирбу Дмитро Васильович

Дмитро́ Васи́льович Си́рбу (8 лютого 1994, Сарата, Одеська область, Україна — 11 липня 2014, Зеленопілля, Довжанський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, прикордонник, солдат Державної прикордонної служби України. Учасник російсько-української війни.

Сирбу Дмитро Васильович
Солдат
Загальна інформація
Народження	8 лютого 1994(1994-02-08) Сарата, Одеська область
Смерть	11 липня 2014(2014-07-11) (20 років) Зеленопілля, Луганська область
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Рід військ	Прикордонні війська
Формування	НЦ ДПСУ (Оршанець)
Війни / битви	Війна на сході України Бої на кордоні 2014 Атака біля Зеленопілля
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сирбу.

Зовнішні відеофайли
	Народжений справжнім чоловіком на YouTube // Бессарабія ТБ, 29 версня 2014
	Герої не вмирають! Дмитро Сирбу на YouTube // ДПСУ, 2 лютого 2015

Життєпис

Народився 8 лютого 1994 року в селищі міського типу Сарата Одеської області. Закінчив Саратську загальноосвітню школу-гімназію. 2013 року закінчив Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «Молодший спеціаліст з права». Родина Сирбу мешкає в селі Новоселівка Саратського району. Дмитро любив собак, багато знав про догляд за ними, хотів стати кінологом.

З 11 квітня 2014 року проходив військову службу за контрактом на посаді курсанта 7-ї навчальної групи 3-го відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру Державної прикордонної служби України, військова частина 9930, Оршанець.

З 12 червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув 11 липня 2014 року внаслідок ракетної атаки біля Зеленопілля. Позиції опорного пункту українських сил, де розмістилися підрозділи 24-ї механізованої, 72-ї механізованої, 79-ї аеромобільної бригад і мотоманеврена група прикордонників в Луганській області були обстріляні з установки «Град» приблизно о 4:30 ранку. Тоді ж полягли Ігор Момот, Олег Глущак, Василь Поляков, Анатолій Луцко, Вільгельм Штолцель.

14 липня Дмитра поховали на кладовищі села Новоселівка. Залишились батьки, Василь та Анжела Сирбу, і брат Ігор.

Молодший брат Ігор продовжив справу Дмитра і у 2016 році закінчив Оршанський навчальний центр ДПСУ у званні молодшого сержанта^[1].У вересні 2016 поступив до Хмельницької академії ДПСУ імені Богдана-Хмельницького.закінчив та випустився у 2020,продовжує прикордонну справу свого брата у Південному регіоні.

Нагороди

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].

Вшанування пам'яті

11 липня 2015 року в селі Новоселівка Саратського району біля будинку, де жив Дмитро Сирбу, відкрито меморіальну дошку на його честь. Вулицю названо його ім'ям.

4 вересня 2015 року в смт Сарата на фасаді будівлі загальноосвітньої школи-гімназії по вулиці Крістіана Вернера, 85, де навчався Дмитро Сирбу, йому відкрито меморіальну дошку.

Примітки

1. У Оршанці — черговий випуск (фоторепортаж) // «ІнфоМіст», 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2017. [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]
2. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Солдат Сирбу Дмитро Васильович // Офіційний сайт ДПСУ.
• Сирбу Дмитро Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Сирбу Дмитро Васильович // Український меморіал.
• Третя річниця з дня загибелі Дмитра Сирбу… // «Народна думка», 11 липня 2017.