З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Синявінська операція (1942) (рос. Синявинская операция) або Третя Синявінська операція — наступальна операція радянських військ Волховського (командувач генерал армії Мерецков К. П.) і Ленінградського фронтів (генерал-лейтенант Говоров Л. О.) проти військ німецької 18-ї армії групи армій «Північ», що проводилася з метою прориву блокади Ленінграду літом-восени 1942 року. Попри провал замислу операції Червоної армії, командуванню радянських військ вдалося зірвати плани Вермахту щодо проведення операції «Нордліхт» — плану остаточного захоплення Ленінграду.
Наприкінці літа 1942 року німецьке командування підготувало цей план з метою наступу на місто і з'єднання з фінськими військами на півночі. Для реалізації завдань операції великі підкріплення були спрямовані німцями з-під Севастополя, що був захоплений Е.фон Манштейном у липні 1942 року.
19 серпня 1942 радянськими військами 55-ї армії Ленінградського фронту була здійснена перша спроба атакувати. Головна фаза операції розпочалася 27 серпня, коли після більш ніж двогодинної артилерійської підготовки перейшла в наступ 8-ма армія Волховського фронту, завдаючи головного удару на стику оборони 227-ї і 223-ї німецьких піхотних дивізій.
З 28 серпня німці розпочали власний наступ проти радянських військ. До місця прориву 8-ї армії німці перекинули посилення — частини 170-ї піхотної, 12-ї танкової, 5-ї гірсько-піхотної і 28-ї єгерської дивізій, а також 4 новітніх важких танки «Тигр» зі складу 1-ї роти 502-го важкого танкового батальйону, німецька авіація різко активізувала свої дії й до кінця операції захопила панування в повітрі. Радянський наступ застопорився.
21 вересня, після десяти днів невдалих спроб Червоної армії подолати німецький опір й прорвати їхню оборону, війська Манштейна потужним контрнаступальним ударом розгромили основне угруповання Волховського фронту й ліквідували прорив. Важкі бої тривали до 15 жовтня, коли радянські війська відступили, щоб уникнути німецького оточення. З 10 жовтня лінія фронту повернулася у вихідне положення перед битвою.
Зрештою, радянський наступ провалився, але завдяки його проведенню, був зірваний план опанування німцями Ленінграду.
![Танк Т-38, музей «Прорив блокади Ленінграда». Танк затонув у вересні 1942 року й був піднятий зі дна Неви у 2005 роціМузей-заповедник «Прорыв блокады Ленинграда» [Архівовано 2012-04-11 у Wayback Machine.]](#/media/Файл:T-38_tank.JPG)
.svg){kind=small}