Loading AI tools
вид птахів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Арати́нга синьолобий[2] (Thectocercus acuticaudatus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Синьолобий аратинга (Thectocercus). Раніше цей вид відносили до роду Аратинга (Aratinga), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, яке показало поліфілітичність цього роду, він був переведений до відновленого роду Thectocercus[3][4].
| Аратинга синьолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Thectocercus acuticaudatus (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus acuticaudatus Vieillot, 1818 Psittacara acuticaudatus (Vieillot, 1818) Aratinga acuticauda (Vieillot, 1818) Aratinga acuticaudata (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
_Poconé,_Mato_Grosso.jpg)
Довжина птаха становить 33-38 см, вага 140-190 г. Забарвлення переважно зелене, лоб, тім'я, щоки і скроні мають тьмяно-синій відтінок, особливо виражений у номінативного підвиду. Навколо очей кільця голої білої шкіри, у представників підвиду T. a. neumanni вони яскраво-оранжеві. Груди зелені або жовто-зелені, іноді з синюватим відтінком. Крила зелені, крайні махові пера синьо-коричневі, помітні в польоті. Стернові пера зверху зелені, знизу темно-бордові або рудувато-коричневі, при потраплянні на них сонячних променів вони стають яскраво-оранжевими або червоними. Лапи рожево-коричневі, кігті сіро-коричневі. У представників підвидів T. a. acuticaudatus і T. a. neumanni дзьоб зверху роговий, знизу чорнувато-сірий, у представників решти підвидів дзьоб знизу роговий. У молодих птахів нижня частина дзьоб рогова.
Виділяють п'ять підвидів:[5]
Синьолобі аратинги мешкають в Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Болівії, Аргентині, Парагваї, трапляються на крайньому заході Уругваю. Представники підвиду T. a. acuticaudatus були інтродуковані до Флориди та південної Каліфорнії. Синьолобі аратинги живуть в сухих саванах серрадо і льянос, сухих і галерейних лісах, в сухих чагарникових і катусових заростях каатинга і чако та в пальмових гаях Mauritia. В Колумбії і Венесуелі вони зустрічаються на висоті до 400 і 600 м над рівнем моря відповідно, в Болівійських Андах на висоті від 1500 до 2650 м над рівнем моря. Синьолобі аратинги ведуть кочовий спосіб життя, іноді утворюють великі зграї. Живляться насінням, плодам, ягодами і горіхами. Сезон розмноження у Венесуелі триває з березня по липень, на острові Маргарита з травня по серпень, в Аргентині у грудні. Синьолобі аратинги гніздяться в дуплах дерев, представники підвиду T. a. neoxenus віддають перевагу дуплам Avicennia germinans. В кладці від 2 до 5 білих яєць, інкубаційний перод триває 23 дні, насиджує самиця. Пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення. Синьолобі аратинги живуть 30-40 років.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
