Синкретична політика

Синкретична політика (або спектрально-синкретична) — політика, яка поєднує елементи із загальноприйнятого лівого та правого політичних спектрів. Термін «синкретична політика» випливає з ідеї синкретизму (синкретичної релігії).^[1] Основною ідеєю синкретичної політики є те, що прийняття політичних позицій нейтралітету шляхом об'єднання елементів, пов'язаних з лівим і правим спектрами, може досягти мети примирення.^[2][3][4] Позиція політичного синкретизму — займати нейтралітет, комбінуючи елементи, пов'язані з лівим і правим спектрами, щоб досягти мети примирення. Оскільки цей парасольковий термін є родовим поняттям — гіперонімом, і визначається комбінацією двох стандартних полюсів чи запереченням їх на основі одномірного політичного спектру, — це стосується досить різнорідних підходів.

Адольф Гітлер, після критики як лівої політики, так і правої, у Mein Kampf представив фашизм і нацизм як «третій шлях» політично синкретично.^[5]

Синкретична політика була реалізована у таких явищах як фашизм, націонал-соціалізм, у диктаторському режимі Франсіско Франко, перонізмі і націонал-анархізмі. Особливо в ранньому періоді формування фашизму, коли було заявлено про націоналізм та контроль над політикою і суспільством — протягом року постали соціалістичні та антикапіталістичні тенденції руху, що є типовим прикладом синкретичної політики.

Проте, прикладами синкретичної політики в теорії «третього шляху» є і партії, котрі включають ліві тенденції і соціалістичного походження явища корпоративізму і класового співробітництва: британська «Трудова та кооперативна партія» (англ. Labour and Co-operative Party), бразильська Робітнича партія за президенства Луїза Інасіо Лула да Сілва, мексиканська Інституційно-революційна партія одночасно з державним патріотизмом.

Проявом синкретичної політики є також рашизм та пов'язана з ним ідеологія Російського світу. Рашизм — різновид тоталітарної фашистської ідеології, синкретичний симбіоз основних засад фашизму і сталінізму^[6].

Примітки

1. Syncretism. The Free Dictionary. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 27 жовтня 2013.
2. Griffin, Roger (7 вересня 1995). Fascism (paperback). Oxford readers (вид. second printing). Oxford, England: Oxford University Press. с. 8, 307. ISBN 978-0192892492.
3. Kallis, Aristotle A. (25 грудня 2002). The Fascism Reader. Routledge. с. 71. ISBN 978-0415243599.
4. Blamires, Cyprian. World Fascism: A Historical Encyclopedia (hardcover) (вид. 5). Santa Barbara, California: ABC-CLIO, Inc. с. 14, 561. ISBN 978-1576079409. Процитовано 27 жовтня 2012.
5. Koshar, Rudy. Social Life, Local Politics, and Nazism: Marburg, 1880—1935, University of North Carolina Press, 1986. p. 190.
6. Бакланова О. Духовні скріпи рашизму

Див. також

• Синкретизм
• Російський світ
• Третій шлях (ідеологія)