Опорний сигнал
форма хвилі (зазвичай синусоїдальна), яка модулюється (модифікується) вхідним сигналом з метою передачі інформації З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Опо́рний сигна́л (ОС), що створює джерело постійної або змінної напруги із стабільними в часі параметрами: рівнем або амплітудою, частотою, фазою.
В радіоелектроніці ОС використовують, в основному, як еталонний при здійсненні автоматичного керування відповідними параметрами інших джерел сигналів.[1] Це стабілізація постійної напруги чи струму або підтримання заданих параметрів (амплітуди, частоти, фази) інших джерел у відповідності до параметрів джерела ОС.
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.