Сетар (музичний інструмент)

Сетар^[1] (від перс. سه ‌تار‎ се — три, тар — струна) — старовинний народний струнний щипковий музичний інструмент з 25 ладів на грифі, поширений насамперед в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані^[2], в країнах Близького і Середнього Сходу, Центральної Азії і деяких країнах Балканського півострова. Вважається модифікацією танбура.

Сетар

Класифікація	Струнні музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.321
Діапазон
Подібні інструменти	Тар, Дутар, Танбур, Лютня
Сетар у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сетар.

Не плутати з Ситаром.

Дата появи інструмента невідома. Приблизно 3000 років тому. Проте писемні згадки про інструмент датовані XIV–XVI ст.

За традицією на сетарі грають тільки нігтем вказівного пальця правої руки^[3]. Сучасний сетар має не три, а вже чотири струни. Четверта була додана на початку XIX століття^[4]. Зазвичай дві струни в сучасному сетарі зроблені зі сталі, а інші дві — з бронзи.