Цеков Сергій Павлович

Цеков Сергій Павлович (нар. 28 вересня 1953, Сімферополь) — колишній український, згодом — російський політик, сенатор. Перший член Ради федерації РФ від влади Криму з 24 вересня 2014 року.^[1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цеков.

Сергій Цеков
Сергій Цеков
Член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ від влади в Криму
Нині на посаді
На посаді з	24 вересня 2014
Президент	Володимир Путін
Попередник	посада заснована
Перший заступник голови Верховної Ради АРК
19 березня — 16 листопада 2010
Президент	Віктор Янукович
Попередник	Євген Супрунюк
Народився	28 вересня 1953(1953-09-28) (71 рік) Сімферополь
Відомий як	політик, державний діяч
Громадянство	Україна →  Росія
Alma mater	Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського
Політична партія	Єдина Росія
Діти	син
Професія	політик
Нагороди	Орден Пошани Орден Дружби
Медіафайли у Вікісховищі

Депутат ВРУ I-го скликання (1990—1994). Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим (1994—1995).

Життєпис

Країни, де Цеков під санкціями

Народився 28 вересня 1953 року у Сімферополі. 1977 року закінчив лікувальний факультет Кримського медичного інституту, за фахом лікар-хірург.

• 1970—1971 — слюсар Центральних ремонтних майстерень у Сімферополі.
• 1977—1979 — лікар-хірург в Джанкойській лікарні.
• 1979—1994 — лікар-хірург Сакської центральної районної лікарні. За час роботи зробив понад 2500 хірургічних операцій.
• З травня 1994 по липень 1995 — Голова Верховної Ради АРК.
• 1995—1998 — депутат Верховної Ради Криму.
• 2006—2009 та з березня 2010 по листопад 2010 — перший заступник Голови Верховної Ради АРК.
• листопад 2010 — квітень 2011 — голова Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури, справ молоді і спорту.
• З квітня 2011 — Голова Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури.

Один із чотирьох депутатів, які 16 липня 1990 року проголосували проти ухвалення Декларації про державний суверенітет України.^[2]

Після 2014 Сергій Цеков став представником півострова у Раді Федерації. У серпні 2015 року заявив, що незалежність України утискає права російськомовних, а для більшості громадян України ця дата нібито не є святковою.^[3]

Громадська діяльність

• Депутат Верховної Ради України I-го скликання 1990–1994.
• Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим 2-го (1994–1998), 4-го (2002–2006), 5-го (2006–2010), 6-го (2010–2015) скликань.
• 1993–1994 — заступник голови, 1994–1997 — голова Республіканської партії АРК.
• 1993–1999 — заступник голови Російської громади АРК, 1999–2003 — перший заступник голови, виконавчий директор Російської громади АРК, з травня 2003 — голова російської громади АРК.
• З 2000 — заступник Голови «Російської громади України».
• З 2001 — член Президії «Російського руху України».
• 2003–2005 — заступник голови партії «Російський блок».
• 2005–2009 — член Партії регіонів, 2005–2009 — перший заступник голови Кримської республіканської організації Партії регіонів.
• З січня 2004 — член правління, з грудня 2008 — заступник голови президії Міжнародної ради російських співвітчизників.
• З 2007 — член Всесвітньої координаційної ради російських співвітчизників.
• Співголова Всекримського суспільно — політичного руху «Російська єдність» з 2009.
• Член Партії «Російська єдність» з 2010.
• З листопада 2010 — заступник голови Всеукраїнської координаційної ради організацій російських співвітчизників.
• З 2011 — голова Кримського координаційної ради організацій російських співвітчизників.
• З 2014 — член Ради федерації РФ.^[4]

Санкції

17 березня 2014 року, через анексію Криму, занесений Євросоюзом до санкційного списку осіб, у яких у ЄС заморожуються активи і щодо яких введено візові обмеження.^[5]

12 березня 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, потрапив до розширеного списку санкцій Євросоюзу^[6], а також під санкції Швейцарії, України та Нової Зеландії.^[7]

Нагороди та відзнаки

• Заслужений працівник місцевого самоврядування АРК (2008).
• Почесна грамота Міжнародної Ради Російських співвітчизників «Співвітчизник року-2006».
• Орден Дружби (2009).
• Відзнака АРК «За вірність обов'язку» (2013).
• Імператорський Орден Святої Анни третього ступеня (2013).

Див. також

• Ковітіді Ольга Федорівна
• Большедворський Марк Олександрович

Примітки

1. Цеков Сергій Павлович. Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации (рос.). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
2. Чорні персони української історії. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
3. Кримський «сенатор» заявив, що незалежність України утискає права російськомовних // LB.ua, 22.08.2015. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 22 серпня 2015.
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
5. Council Regulation (EU) № 269/2014 of 17 March 2014.
6. Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
7. ЦЕКОВ Сергей Павлович - биография, досье, активы | Война и санкции. sanctions.nazk.gov.ua (рос.). Процитовано 9 квітня 2023.

Посилання

• Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Цеков Сергій Павлович