Серватюк Василь Миколайович

Васи́ль Микола́йович Серватю́к (нар. 12 березня 1957, м. Українка, Кіровоградська область) — український військовик та дипломат. Генерал-лейтенант^[1], доктор військових наук, професор. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Таджикистані (з 16 травня 2019 до 6 жовтня 2021)^[2][3].

Василь Миколайович Серватюк
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	12 березня 1957(1957-03-12) (67 років) м. Українка, Кіровоградська область
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	Прикордонна служба
Війни / битви	Війна в Афганістані (1979—1989) Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Афганістан за сумісництвом (з 15 червня 2020 до 6 жовтня 2021)^[4][3].

З життєпису

1978 року закінчив Вище військове прикордонне училище ім. К. Ворошилова, 1987 року — Військову академію ім. М. В. Фрунзе.

Протягом 1978—1984 років проходив службу, Закавказький прикордонний округ — заступник начальника, начальник прикордонної застави.

У 1987—1992 роках — у Середньоазійському прикордонному окрузі, в тому числі у Афганістані. Цього часу займав посади начальника мотоманевреної групи, заступника начальника штабу, начальника штабу прикордонного загону.

У 1992—1994 роках — начальник штабу Березинського прикордонного загону Прикордонних військ України, протягом 1994—2000-х — заступник начальника кафедри тактики та оперативного мистецтва, начальник кафедри, Національна академія Прикордонних військ України. У 2000—2003 роках працював заступником начальника штабу — начальник управління прикордонної служби штабу Прикордонних військ України.

З 2003 по 2011 рік — начальник відділу зі зв'язків з державними органами гендирекції по обслуговуванню іноземних представництв КМДА. За сумісництвом викладав в 2007—2010 роках — професор кафедри тактики Прикордонних військ, Військовий інститут Прикордонних військ Республіки Казахстан.

У 2011—2014 роках був завідувачем кафедри аеромобільних військ та сил спеціальних операцій, Національний університет оборони України. Як національний експерт входив до складу Міжнародної організації міграції з питань прикордонної безпеки та реформування прикордонного відомства у відповідності до стандартів ЄС. Член експертної ради МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, був членом спеціалізованих вчених рад Національного університету оборони України.

У листопаді 2014 року в добровільному порядку прийнятий на військову службу.

З 17 листопада 2014^[5] до 4 квітня 2019 року^[6] — перший заступник голови Державної прикордонної служби України.

Автор понад 120 навчальних посібників, наукових статей, підручників.

Брав участь у бойових діях радянсько-афганської та російсько-української війни.

Одружений, з дружиною виховують трьох доньок.

Нагороди

• орден «За заслуги» ІІІ ступеня^[7]
• орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня^[8]
• орден Червоної Зірки
• почесний прикордонник Березинського прикордонного загону Прикордонних військ України

Див. також

• Посольство України в Таджикистані