Семенов Іван Петрович

Іван Петрович Семенов (23 жовтня 1919(19191023), село Журавинки, тепер Чаплигінського району Липецької області, Російська Федерація — 2003, місто Москва) — радянський військовий діяч, політпрацівник, член Військової Ради — начальник Політуправління Одеського військового округу, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1981 р.

Семенов Іван Петрович
Народився	23 жовтня 1919(1919-10-23) село Журавинки, тепер Чаплигінського району Липецької області, Російська Федерація
Помер	2003(2003) місто Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Україна
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенов.

Біографія

Народився у родині селянина. У 1937 році закінчив Раненбурзьке (тепер — Чаплигінське) педагогічне училище. У 1939 році закінчив Тамбовський учительський інститут, працював завідувачем навчальної частини середньої школи села Ключовка Ленінпольського району Киргизької РСР.

У Червоній армії з 1939 року. У 1940—1942 роках — слухач Вищого військово-педагогічного інституту імені Калініна.

Член ВКП(б) з вересня 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Служив помічником начальника політичного відділу по роботі серед комсомольців 273-ї стрілецької дивізії 66-ї армії Донського фронту, помічником начальника політичного відділу армії по роботі серед комсомольців. З 1944 року був заступником командира 444-го полку по політичній частині 108-ї стрілецької дивізії 65-ї, 3-ї армії 2-го Білоруського фронту.

Після війни залишився служити на військово-політичній роботі у Радянській армії. Закінчив Військово-політичну академію імені Леніна. Служив заступником начальника політичного відділу дивізії.

З 1954 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР. Після закінчення Військової академії перебував на командних військово-політичних посадах у Радянській армії.

У 1965—1967 р. — старший інспектор Головного політичного управління Радянської армії і ВМФ СРСР.

У 1967—1969 р. — 1-й заступник начальника Політичного управління Червонопрапорного Київського військового округу.

У вересні 1969 — травні 1976 р. — член Військової Ради — начальник Політичного управління Червонопрапорного Одеського військового округу.

Працював начальником Політичного відділу Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

Потім — у відставці.

Проживав у Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Звання

• генерал-майор
• генерал-лейтенант (29.04.1970)
• генерал-полковник

Нагороди

• орден Леніна (1945)
• два ордени Червоного Прапора (.09.1944;)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (26.07.1944)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (23.02.1945)
• три ордени Червоної Зірки (.03.1943;)
• медалі
• ордени та медалі Польської Народної Республіки
• два ордени Народної Республіки Болгарії

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.