Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Седиментаційна стійкість (стабільність) (рос. седиментационная стойкость (стабильность), англ. sedimentation [settling] stability; нім. Sedimentationsstabilität) — властивість суспензії зберігати вертикальну однорідність за густиною без випадання твердих частинок на дно труби або резервуара при транспортуванні (динамічна седиментаційна стійкість) або зберіганні (статична седиментаційна стійкість).
Основними факторами, які визначають С.с. є концентрація ВВВС, дисперсність і властивості твердої фази, тип пластифікуючої домішки, параметри та режими роботи гідротранспортної системи. У залежності від призначення ВВП С.с. може бути від кількох (промислові гідротранспортні системи, котли побутової та промислової сфери) до десятків діб (магістральні гідротранспортні системи, енергетичні котли потужних електростанцій). Інколи поряд з С.с. ВВС характеризують стійкістю агрегативною.
Седиментаційна стійкість характеризується двома показниками: добовим відстоєм і стабільністю.
Добовий відстій — це об'єм дисперсійного середовища, який виділився за одну добу спокою із 100 см3 промивальної рідини, налитої у мірний циліндр.
Стабільність — це різниця густин промивальної рідини, що знаходиться у нижній і верхній половині спеціального циліндра (ЦС-1), після 1 доби спокою. В якісних промивальних рідинах добовий відстій дорівнює нулю, а показник стабільності не перевищує (20 - 30) кг/м3.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.