Сєвськ

Сєвськ (раніше — Сівськ^[1][2], рос. Севск, рос. дореф. Сѣвскъ) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Сєвського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.

місто Сєвськ
Севск
Герб Прапор
Розташування міста Сєвськ
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Брянська область
Муніципальний район	Севський район
Код ЗКАТУ:	15248501
Код ЗКТМО:	15648101001
Основні дані
Час заснування	1146
Статус міста	1778
Населення	7 495 осіб (2008)
Поштовий індекс	242440
Телефонний код	+7 48356
Географічні координати:	52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д.
Часовий пояс	+3, влітку +4
Водойма	річка Сев
Найближча залізнична станція	Євдокимовка
Відстань
До залізничної станції:	29 км
До центру регіону (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	124
Сєвськ у Вікісховищі

Населення міста становить 7 495 осіб (2008; 7 660 в 2002, 7,8 тис. 1989, 7,2 тис. в 1970, 6,2 тис. в 1959, 6,9 в 1939).

Географія

Місто розташоване на річці Сев, лівій притоці Нерусси, басейн Десни. В межах міста в Сев впадають також його ліві притоки Сосниця та Мариця.

Походження назви

В старій українській літературі назва міста часто писалася як Сівськ (див. наприклад «Літопис Самовидця»^[3]). Назва міста пов'язана з річкою Сев (Сів), хоча місцеві легенди оповідають, що спочатку місто називалося Сіверськ, бо заснували його сіверяни.

Історія

Місто є одним з найдавніших у Русі. Археологічні дослідження свідчать про раннє заселення території. Вперше Сєвськ згадується в Воскресеновському та Іпатіївському літописах 1146 року. Тоді він входив до складу Чернігово-Сіверської землі. Протягом 200 наступних років Сєвськ є прикордонною фортецею Московської держави. За правління Івана Грозного місто було ще більше укріплене. В середині XVI століття місто почало розвиватись як торговий пост, в кінці століття тут вже чеканились свої монети. В XVIII столітті місто поступово перетворюється з фортеці в цивільне місто. Було отримано герб та генеральний план забудови. 1687 року в Сєвську було страчено на горло гетьманича Григорія Самойловича (сина Івана Самойловича). Місто входило до складу Сєвської провінції (1708) Київської губернії, з 1727 року в Бєлгородській губернії як центр Сєвської провінції. Статус міста було отримано в 1778 році, зразу стає центром Сєвського повіту Орловської губернії, прийнято новий план забудови. Жителі займались землеробством, скотарством, торгівлею та ремеслами. 1909 в місті відкрите училище.

Економіка

В місті працюють заводи консервний, маслоробний та хлібний, м'ясокомбінат.

Видатні місця

• Краєзнавчий музей зі скелетом мамонтеняти, знайденого тут.

Відомі люди

• Петровський Іван Георгійович — радянський математик, ректор МДУ.