Світанок мерців (фільм, 1978)

«Світанок мерців» (англ. Dawn of the Dead) — американський фільм жахів 1978 року. Стрічка брала участь в позаконкурсній програмі 31-го Каннського міжнародного кінофестивалю (1978)^[7].

Світанок мерців
Dawn of the Dead
Жанр	жахи
Режисер	Джордж Ромеро
Продюсери	Річард П. Рубінштейн Клаудіо Ардженто Альфредо Куомо Донна Сігел
Сценарист	Джордж Ромеро
У головних ролях	Кен Форі[1][2][3], Gaylen Rossd[2][3][4], David Emged[2][3][4], Скотт Райніґерd[1][2][3], James A. Bafficod[2][4], Том Савіні[1], Richard Franced[2][4], Rudolph J. Riccid[5], John Amplasd[5], Joseph Pilatod[5], David Earlyd[2][4], John Harrisond[6], Джордж Ромеро[6] і Tommy Lafitted[6]
Оператор	Майкл Горник
Композитори	Даріо Ардженто Goblin (гурт) Агостіно Маранголо Массімо Моранте Фабіо Піньятеллі Клаудіо Сімонетті
Монтаж	Джордж Ромеро Даріо Ардженто
Художники	Джозі Карузо Барбара Ліфшер
Кінокомпанія	Laurel Group
Тривалість	139 хв.
Мова	англійська
Країна	Італія  США
Рік	1978
Кошторис	$1 500 000
Касові збори	США $5 100 000 $55 000 000
IMDb	ID 0077402
Попередній	Ніч живих мерців
Наступний	День мерців
homepageofthedead.com
Світанок мерців у Вікісховищі

Сюжет

Після початку всесвітнього зомбіапокаліпсису ожилих мерців в США стає все більше. Пілот Стівен, його подруга співробітниця телестудії Френсін, і двоє бійців спецпідрозділу Пітер і Роджер рятуються втечею з міста на вертольоті. Вони сідають на даху великого супермаркету. Їм вдається звільнити приміщення від натовпу ходячих мерців і почати жити більш-менш спокійним життям. Але крім живих мерців ще є банди мародерів, які не роблять різниці між живими і мертвими, єдиним бажанням яких є спрага наживи і насильства.

У ролях

Актор	Роль
Девід Емджи	Стівен Стівен
Кен Форі	Пітер Пітер
Скотт Рейнігер	Роджер Роджер
Гейлен Росс	Франсін Франсін
Девід Кроуфорд	доктор Фостер доктор Фостер
Девід Ерлі	містер Берман містер Берман
Річард Франс	вчений вчений
Говард Сміт	телевізійний коментатор телевізійний коментатор
Деніел Дітріх	Гівенс Гівенс
Фред Бейкер	командир командир
Джеймс А. Баффіко	Вулі Вулі
Том Савіні	ватажок байкерів ватажок байкерів

Цікаві факти

• Бюджет картини склав 1 500 000 доларів: половину дав Даріо Ардженто, сам режисер вклав 25 тисяч і попросив у друга право використовувати величезний супермаркет в Пенсільванії з 10 вечора до 6 ранку. В обмін на фінансування Ардженто мав право використовувати свою версію цієї картини, яка триває 170 хвилин, для прокату в Європі.
• В універмазі в Монроевіллі (штат Пенсільванія), де знімався фільм, ніколи не було відділу зброї. Відповідні сцени Ромеро знімав у магазині зброї в Піттсбурзі. Також в Піттсбурзі знімалися «квартири», які зробили собі герої фільму, а також сцени з шахтою ліфта.
• Зйомки в універмазі проходили взимку 1976—1977 років з тритижневою перервою на «сезон різдвяних покупок», під час якого знімалися інші сцени, зокрема сцени в телестудії.
• Режисер Джордж Ромеро з'являється на початку фільму в ролі режисера телепередачі, а його майбутня дружина Крістін Форрест — в ролі його асистентки (її батьки теж з'явилися у фільмі як зомбі).
• Постановник спецефектів Том Савіні зіграв у фільмі ватажка байкерів.
• Двох дітей-зомбі, які нападають на Пітера в аеропорту, грали племінниця і племінник Тома Савіні Донна і Майк.
• Більшість використаної у фільмі крові — суміш з харчового барвника, горіхової олії і цукрового сиропу. Тому Савіні не подобалося, як виглядає кров у фільмі, але сам Ромеро вирішив, що для фільму, знятого в стилі комікса, вона виглядає ідеально.
• Офіційно було заявлено, що бюджет фільму — $ 1,5 мільйона. Пізніше продюсер Річард Рубінштейн заявив, що насправді грошей на фільм пішло в три рази менше, а сума була завищена виключно в маркетингових цілях.
• Кожному статисту у фільмі як плата були видані $ 20, коробка з обідом швидкого приготування і футболка «Dawn of the Dead». Багато статистів (особливо ті, яких знімали великим планом) були друзями і знайомими людей, які працювали на знімальному майданчику. Деякі зомбі з каліцтвами гралися справжніми інвалідами.
• Деякі з статистів, тих що грали зомбі, часто збиралися в барі Brown Derby, розташованому в тому ж універмазі. Випивка довела до того, що одного разу вночі вони вкрали гольф-карт і, катаючись на ньому по універмагу, розбили одну з мармурових колон, внаслідок чого творцям фільму довелося відшкодувати збиток на суму $ 7,000.
• Багатьох з байкерів грали справжні члени місцевого байкерського клубу «Pagans Motorcycle Club».
• Сцени у вертольоті знімали на землі, розфарбовуючи задній план в синій або чорний колір.
• Машина, що використовувалась в сценах їзди по універмагу — Vokswagen Scirocco 1977 року, вертоліт — Bell Jet Ranger II.
• Актриса Гейлен Росс відмовилася кричати в кадрі, вважаючи, що її персонаж — сильна і вольова жінка, і тому всілякі крики будуть її дискредитувати. Ромеро не став її вмовляти.
• У фільму була альтернативна кінцівка, в якій і Пітер, і Френ здійснюють самогубство, але Ромеро вирішив, що вона буде виглядати занадто похмуро, і за порадою Крістін Форрест «дозволив» головним героям врятуватися.
• Цензори погрожували надати фільму категорію «X», якщо Ромеро не виріже з нього найбільш жорсткі сцени. «Різати» фільм Ромеро не захотів. Зрештою, посилаючись на відсутність у фільмі порнографії, він зумів умовити дистриб'юторів, і офіційно картина вийшла на екрани без вікових обмежень, хоча в трейлерах і на рекламних плакатах все одно зазначалося, що картина не призначена для дітей до 17 років.