З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Святослав Іванович (? — 29 квітня 1386) — Великий князь Смоленський (1359—1386), син Івана Олександровича Смоленського.
| Святослав Іванович Смоленський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1359 — 1386 | ||
| Попередник: | Іван Олександрович | |
| Наступник: | Юрій Святославич | |
| Смерть: | 29 квітня 1386[1] | |
| Причина смерті: | загиблий у бою[1] | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Іван Олександрович | |
| Діти: | Агрипіна, Юрій, Гліб, Олександр, Ульяна, Ганна, Іван, N дочка | |
По смерті батька зайняв смоленський престол. У 1368 році брав участь в першому поході Ольгерда на Москву, під час так званої «Литовщини». Коли Ольгерд змушений був повернутися на західні кордони свого князівства, щоб відбити напад тевтонців, московські війська почали у відповідь похід в смоленські землі. У 1370 смоленські війська взяли участь у другому поході Ольгерда на Москву, після чого Святослав отримав загрозливе послання від константинопольського патріарха. У 1372 року в рамках мирного договору між Москвою і Литвою був підписаний також мир Москви зі Смоленськом.
У 1375 році смоленські війська брали участь в поході Дмитра Івановича Московського на Тверь (одночасно Ольгерд зробив набіг на смоленські землі), в 1380 році смоляни на чолі з племінником Святослава, Іваном Васильовичем Вяземським брали участь у Куликовській битві.
У 1386 році смоленські війська взяли в облогу контрольований Литвою Мстиславль, але незабаром підійшли польсько-литовські війська Ягайла Ольгердовича і завдали смолянам поразки (Битва на річці Вехрі), Святослав загинув, його старший син Гліб потрапив в полон, і смоленський престол зайняв його другий син Юрій, одружений з дочкою Олега Івановича Рязанського і Євпраксії Ольгердівни.
Мав досить багато дітей, які ненадовго вберегли незалежне Смоленське князівство.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.