Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Свята Ірина рятує Святого Себастьяна (ісп. Sebastian atendido Irene) — картина іспанського художника Хосе де Рібера з колекції живопису 17 століття музею Ермітаж.
| ісп. Sebastian atendido Irene | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Хосе де Рібера |
| Час створення: | 1628 |
| Розміри: | 156 × 188 cm |
| Висота: | 156,5 см |
| Ширина: | 188 см |
| Матеріал: | олійні фарби на полотні |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Санкт-Петербург, Росія |
| Музей: | Ермітаж |
| Інвентарний номер: | ГЭ-325[1] |
Образ Св. Себастьяна мав чималу популярність в Італії протягом декількох століть. Постать юнака, розстріляного за прихильність до Христа, приваблювала багатьох католицьких художників можливістю відтворити молодого і привабливого святого. Існує довга черга митців, що створили свої варіанти образу, розсіяних по всій Європі, серед яких:
Але легенда мала продовження. Себастьян був пораненим, та залишився живим. Вночі до нього навідалась смілива християнка Ірина. І, переконавшись, що той живий, витягла стріли, змастила рани і перенесла Себастьяна в безпечне місце, аби той видужав.
Саме до цього моменту життєпису Себастьяна і звернувся Хосе де Рібера. В картині панує нічна темрява і лише дві постаті (Ірина та служниця) пораються біля зраненого. Він ще прив'язаний до стовпа і знесилений після тортур. Але його порятунок вже почався. На відміну від італійців, Рібера не женеться за зовнішньою красою героїв, вони як сусіди поряд — буденні і прості. Уся краса їх душі — у їх вчинках, щирих, спрямованих на добро та взаємопідтримку.
Зазвичай картини доби бароко сповнені різких рухів, неприхованих, експресивних почуттів, від них наче йде галас подій (Караваджо, «Мучеництво святого Матвія», Гверчіно, «Танкред і Ермінія», Ніколя Пуссен, «Двобій Іісуса Навіна з аморреями»).
В картині Рібери панує тиша, де добродійниці непримітно і сторожко творять добро в жахливому, безжальному для людей світі, від чого той все ще залишається принадним до існування, до віри, до надій.
Картину пограбували вояки Наполеона в Іспанії і перевезли в Париж. Вона входила до приватної картинної галереї Мальмезонського замку. До переліку картин, що підлягали поверненню останнім володарям, не потрапила, бо вважалась майном імператорської родини Франції.
Картину продали російському імператору. З 1829 — у складі Імператорського Ермітажу в Петербурзі. Картина має підпис Рібери і дату — 1628.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
