Remove ads
український історик, громадський діяч, перекладач З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іван Іванович Сварни́к (нар. 24 березня 1952, Луцьк) — український історик, громадський діяч, перекладач, фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін (архівознавства, геральдики, документознавства). Син Івана Сварника.
Іван Сварник | |
---|---|
Народився | 24 березня 1952 (72 роки) Луцьк |
Місце проживання | Львів |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик, перекладач |
Alma mater | Львівський державний університет імені Івана Франка, Московський історико-архівний інститут |
Галузь | історія |
Заклад | Львівська обласна універсальна наукова бібліотека |
Відомий завдяки: | Львовознавство |
Батько | Сварник Іван Іванович |
Брати, сестри | Сварник Галина Іванівна Микола Сварник |
Сварник Іван Іванович у Вікісховищі |
Іван Сварник народився 24 березня 1952 року у Луцьку в родині вчителів. 1957 року родина переїхала до Львова. 1969 року закінчив школу, у 1970—1973 роках навчався на історичному факультеті Львівського державного університету. У березні 1973 року виключений з III курсу університету через «вчинок негідний звання радянського студента» — участь у нелегальному студентському гуртку. Упродовж 1973–1975 років проходив військову службу у лавах ВМФ СРСР у Кронштадті. З 1975 року — працівник Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові (нині ЦДІА України у Львові) — молодший і старший науковий співробітник, старший археограф, завідувач відділу давніх актів, заступник директора, старший науковий співробітник, завідувач сектору допоміжних історичних дисциплін. 1981 року закінчив Московський історико-архівний інститут. В архіві каталогізував документи давнього періоду, впорядкував і описав низку архівних фондів, брав участь у підготовці численних збірників документів і науково-довідкових видань архіву, організовував щорічні наукові семінари. Виховав кілька поколінь архівістів. З 2009 року директор обласної бібліотеки.
З весни 2005 року — активний учасник розкриття для громадськості т. зв. «львівської архівної справи»: учасник круглих столів, пресконференцій, автор низки звернень до посадових осіб з приводу масових крадіжок документів у архіві і спроб керівництва приховати чи применшити їх масштаб. З початку літа 2005 року зазнав переслідувань з боку архівного керівництва, зокрема звинувачень у «передачі архівних документів стороннім особам» і службового розслідування. Восени розпочав судовий процес проти архівного керівництва за несправедливі догани. 30 листопада 2005 року безпідставно звільнений з архіву, буцімто за «прогул». У травні 2006 року, після тривалого суду, поновлений на роботі. 1 листопада 2006 року, після фактичної ліквідації в архіві Кабінетів допоміжних історичних дисциплін, звільнився з архіву, протестуючи проти курсу архівного керівництва.
Учасник і доповідач міжнародних наукових конференцій у Варшаві, Вінниці, Вроцлаві, Ґраці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Єрусалимі, Києві, Кракові, Львові, Перемишлі, Яслі та інших містах. З 1995 року автор щотижневої програми Львівського ТБ «Історичні мандрівки по Львові», численних документальних фільмів («Буськ», «Замки Львівщини», «Берестечко», з 2002 року — цикл «Ключі від міста Лева» — ТБМ), радіопередач. Автор понад 200 наукових і науково-популярних праць з історії, джерелознавства, археографії, архівознавства, сфрагістики, геральдики, історичного краєзнавства та ін. Співавтор гербів Львова, Львівської обл., Березини, Брюховичів, Винників, Добромиля, Дублян, Кам'янки-Бузької, Косова та інших. Також перекладає на українську мову художні та історичні твори з чеської, польської, словацької, німецької, російської мов.
2000 р. як стипендіат фонду І. Коляски працював у архівах і бібліотеках Канади, читав лекції з української геральдики, генеалогії, архівознавства у Торонто, Оттаві, Едмонтоні, Калґарі.
Викладав історію України, архівознавство та інші предмети у Львівському університеті, Західноукраїнському колегіумі, Українському католицькому університеті. Голова Археографічної комісії НТШ, член-засновник і заступник голови (з 1990 року) Українського геральдичного товариства, протягом 1990–2000 рр. член ради Міжнародної Фундації «Кшижова»[pl] (Польща) з європейського порозуміння, з 2004 року віцепрезидент Товариства шанувальників Львова.
Спеціалізується на добі козаччини.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.