Саїд Пірані

Шейх Саї́д Піра́ні^[2] (1865 — 29 червень 1925) — релігійний і політичний лідер курдів-заза, суфійський шейх тарикату Накшбандія^[en], організатор масштабного повстання проти турецького уряду Ататюрка в 1925 році.

Саїд Пірані
Народився	1864[1] Palud, Діярбекір, Османська імперія
Помер	29 червня 1925(1925-06-29) Діярбакир, Туреччина ·повішення
Країна	Османська імперія
Діяльність	політик, релігійний лідер
Членство	Naqshbandid
Конфесія	сунізм
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Шейх Саїд був сином Шейха Махмут Фейзі, а той був сином Шейха Ахмета-ефенді. Саїд, таким чином, був спадковим шейхом суфійського тарикату (ордену) Накшбандія, який був впливовим у курдських областях. Шейх був заможною людиною. У його руках була зосереджена не тільки релігійна, але й традиційна племінна політична влада в районах проживання курдів-заза. За традицією мусульман того часу шейх мав кілька дружин.

Після геноциду вірмен, ассирійців, греків і єзидів курди, які, як і турки, сповідували іслам, залишалися останньою сильною й великою національною меншиною в Східній Туреччині. Реформи Ататюрка, які були поєднанням жорстоких переслідувань національних і релігійних меншин з політикою секуляризації, викликали непокору мусульманського курдського населення. Курди були незадоволені як зниженням ролі ісламу у світській Туреччині, так і тиском на свою національну ідентичність, що виражалося в репресіях проти мирного курдського національного руху.

Повстання шейха Саїда стало помітною подією в історії Туреччини, проте тривало воно відносно недовго. Уже навесні 1925 року шейх Саїд зазнав поразки від турецьких військ, був схоплений і страчений разом зі 47-ма соратниками.

Попри те, що повстання шейха Саїда не було успішним, його досі поважає значна частина курдів. Його онук, Абдулмелік Фірат^[en], аж до своєї смерті у 2009 році, був членом турецького парламенту й помірним прихильником курдської автономії. Фірат говорив, що предки його діда були залучені в політику, оскільки в період Османської імперії підтримували владу турецьких султанів.

Нащадком шейха Саїда також є актриса Бельчім Білгін^[en].

Примітки

1. Faceted Application of Subject Terminology

   d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
2. Тобто з Пірану. Форма шейх Саїд Піране — неправильна.

Література

• Uğur Ümit Üngör, The Making of Modern Turkey: Nation and State in Eastern Anatolia, 1913—1950, Oxford University Press, 2011 року (англ.).
• Olson, Robert (1989). The Emergence of Kurdish Nationalism and the Sheikh Said Rebellion , 1880—1925. University of Texas Press (англ.).
• Tucker, William F. (2009-02-02). The Rebellion of Sheikh-Said. Kurdmania (анг.).
• Kilic, Ecevit (2008-10-27). CHP, dedemin gömüldüğü yere halkevi açtı. Sabah (тур.).
• Yaşar Kalafat: Şark meselesi ışıgında Şeyh Sait olayı, karakteri, dönemindeki iç ve dış olaylar. In: Boğaziçi ilmî araştırmalar serisi; 11. Boğaziçi Yayınları, Ankara 1992 року, ISBN 975-451-083-0 (тур.).