Сос Саркісян

Сос Арташесович (Артемович) Саркісян (вірм. Սոս Սարգսյան; нар. 24 жовтня 1929, Степанаван, Вірменська РСР, СРСР — пом. 26 вересня 2013, Єреван, Вірменія) — радянський, вірменський актор театру і кіно, майстер художнього слова (читець), педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1985).

Сос Саркісян
вірм. Սոս Սարգսյան
Народився	24 жовтня 1929(1929-10-24)[1] Степанаван, Вірменія[1]
Помер	26 вересня 2013(2013-09-26) (83 роки) Єреван, Вірменія ·інфаркт міокарда
Поховання	Пантеон імені Комітаса
Країна	СРСР  Вірменія
Національність	вірмени[1]
Діяльність	актор, театральний режисер, політик, театральний педагог
Alma mater	Єреванський державний інститут театру і кіно (1954)[1]
Заклад	Єреванський театр юного глядачаd[1], Театр імені Сундукяна[1] і Єреванський державний інститут театру і кіно
Роки активності	з 1948
Magnum opus	Трикутник (фільм, 1967), Ми і наші гори і Наапет
Нагороди
IMDb	ID 0765316
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Пам'ятник Смокчу Саркісяну в місті Степанаван

Сос Саркісян народився 24 жовтня 1929 року в Степанавані (Вірменія).

У 1948 році переїхав до Єревана і став актором Єреванського театру юного глядача. У 1954 році закінчив акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (нині Єреванський державний інститут театру і кіно). У роки навчання в рамках навчальної програми зіграв у виставах «Ведмідь», «Ліс», «Банний вузлик».

З 1954 по 1990 рік — актор Вірменського театру ім. Г. М. Сундукяна (Єреван). Займався режисурою. Виступав з декламаціями. Гастролював у Лівані, Сирії, США^[2].

Творчість

У кіно з 1959 року (перша роль — Арташес у фільмі «Хлопці музкоманди»).

У 1991 році створив і очолив Єреванський драматичний театр «Амазгаїн». З 1992 року викладав у Єреванському художньо-театральному інституті (1997—2005 — ректор, з 2006 — голова ради правління інституту).

Член Спілки кінематографістів Вірменської РСР^[3].

Політична діяльність

Народний депутат СРСР від Єреванського — Радянського територіального виборчого округу Вірменської РСР (1989—1991). У 1991 році — кандидат у Президенти Вірменії. Член Вірменської революційної федерації Дашнакцутюн". З 2008 року входив до Громадської ради Вірменії.

У 2012 році голова журі Вірменської національної кінопремії^[4].

Помер 26 вересня 2013 року в Єревані. Похований в Пантеоні імені Комітаса.

Звання та нагороди

• Заслужений артист Вірменської РСР (1972)
• Народний артист Вірменської РСР (1972)
• Народний артист СРСР (1985)
• Державна премія Вірменської РСР (1975) — роль Мкртича у фільмі «Трикутник»
• Державна премія Вірменської РСР (1979) — за театральну роботу
• Державна премія Вірменської РСР (1988) — за участь у телефільмі «Матенадаран»
• Державна премія Республіки Вірменія (1996)
• Орден Святого Месропа Маштоца (Вірменія, 2001)
• Орден «Знак Пошани» (1981)
• Орден Святого Саака і Святого Месропа (ВАЦ, 2001)
• Орден «Григор Лусаворіча» (НКР)^[5]
• Медаль імені Мхітара Гоша (НКР, 2001)
• Медаль «Гарегін Нжде»
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за кращі акторські роботи» (1986, фільм «Яблуневий сад»)
• Почесний громадянин Єревана (2000).

Творчість

Ролі в театрі

Єреванський театр юного глядача

• 1949 — «Чарівний глечик» — Бахір
• 1949 — «Хатина дядька Тома» по Г. Бічер-Стоу — Джордж

Єреванський театр імені Г. М. Сундукяна

• 1958 — «Останні гвоздики» Г. Тер-Григоряна — Арташес
• 1964 — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — Тібальт
• 1965 — «Салемські відьми» за А. Міллером — Джон Проктор
• 1966 — «Пепо» Ґ. Сундукяна — Зімзімов
• 1968 — «Дон Кіхот» М. Булгакова — Дон Кіхот
• 1969 — «Отелло» В. Шекспіра — Яго
• 1971 — «Виноградний сад» В. Сарояна — Григор Торгомян
• 1977 — «Перехрестя» Ж. Арутюняна — Вардан Адамян
• 1980 — «Ацаван» Н. Зарьян — Мацак Авагян
• 1981 — «Король Джон» В. Шекспіра — Король Джон
• 1991 — «Мер району Саніта» Е. де Філіппо — мер
• 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра — Король Лір

Постановки

• 1991 — «Мер району Саніта» Е. де Філіппо
• 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра

Ролі в кіно

• 1959 — Хлопці музкоманди — Арташес
• 1961 — Перед сходом сонця — Єгор
• 1961 — Дорога — Даян
• 1962 — Господар і слуга (короткометражний) — Манас
• 1964 — Зневаживши обітницю (кіноальманах «Мсьє Жак і інші») — архімандрит
• 1967 — Трикутник — Варпет Мкртич
• 1968 — Жила людина — Мурад
• 1969 — Весна, випав сніг (короткометражний) — Комітас
• 1969 — Ми і наші гори — лейтенант міліції
• 1970 — Ленін і Алі (короткометражний) — головна роль
• 1970 — Джерело Егнар — майстер Варпет Мкртич
• 1971 — Хатабала — Замбахов
• 1972 — Соляріс — доктор Гібарян
• 1973 — Терпкий виноград — Вардан
• 1973 — Скеля — Айрапетов
• 1973 — Хаос — Смбат Алімян
• 1974 — Тверда порода — Севоян
• 1974 — Ущелина покинутих казок — епізод
• 1975 — В горах моє серце — Бен Олександр
• 1975 — Цей зелений, червоний світ
• 1975 — Здобудеш у бою — Апресян
• 1976 — І тоді ти повернешся — Бабаян
• 1976 — Народження — Мурза
• 1977 — Наапет — Наапет
• 1977 — Власна думка — майстер Ашот Гаспарян
• 1978 — Зірка надії — Мовсес
• 1978 — Ще п'ять днів — епізод
• 1978 — Август — епізод
• 1978 — Комісія з розслідування — Саркіс Мадоян
• 1979 — Блакитний лев — ювелір
• 1979 — Добра половина життя
• 1979 — Помри на коні — батько Гая
• 1980 — Дзорі Міро — Дзорі Міро
• 1980 — Там, за сімома горами — Овсеп
• 1982 — Гікор — Амбо
• 1983 — Клятвений запис — Мовсес
• 1984 — Без сім'ї — бродячий артист Віталіс
• 1984 — Білі мрії — Акоп
• 1984 — Король Джон — Король Джон
• 1986 — Під знаком однорогої корови — Тобі
• 1986 — Яблуневий сад — Мартин
• 1986 — Михайло Ломоносов — Феофан Прокопович
• 1987 — Аптека на перехресті — Адамян
• 1987 — Квартет — Петрос
• 1987 — На дні (фільм-спектакль) — Сатин
• 1988 — Матенадаран (документальний)
• 1988 — Сім'я злочинця (фільм-спектакль)
• 1988 — Піднесення — Галуст
• 1989 — І повториться все… — Саак Хоренович
• 1992 — Де ти був, чоловіче Божий? — лікар Степан Єсаян (в дорослому віці)
• 1997 — Невістка з Джермук
• 1999 — Силует — епізод
• 2000 — Веселий автобус — священик
• 2001 — Хай буде світло (документальний)
• 2006 — Маяк — дідусь
• 2006 — Блюз опадаючого листя — нотаріус Армін Саакович
• 2012 — Це я — дід

Пам'ять

Меморіальна дошка

24 жовтня 2015 року, в день народження С. А. Саркісяна, засновника державного театру «Амазгаїн», на фасаді будинку за адресою вул. Теряна 65, в якому жив Майстер, встановлена меморіальна дошка^[6].

Примітки

1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 225.

   d:Track:Q124737637d:Track:Q2657718
2. Саркисян Сос | armeniaculture.am. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 29 квітня 2021.
3. п Б─■ RuData.ru
4. В Армении названы претенденты на премию Национального кино
5. Новости — Армения [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
6. «Մշտական ներկայություն Սոս Սարգսյանին». Տերյան 65 հասցեում բացվեց Վարպետի հուշատախտակը — YouTube

Посилання

• Біографія та фільмографія Соса Саркісяна
• Фільм про Соса Саркісяна з циклу «Бесіди з мудрецями»
• ԵՎ ԵՂԱՎ ԼՈՒՅՍ (Jesus Christ original Spear) Levon M