Саппа Микола Миколайович

Микола Миколайович Саппа (4 лютого 1945, м. Авдіївка Донецької області — 18 червня 2021, м. Харків)^{[джерело?]} — український фізик, педагог, соціолог, краєзнавець, дійсний член Національної спілки краєзнавців України. Один із фундаторів товариств «Меморіал» та «Спадщина». Автор понад 260 наукових праць, 13 винаходів.

Саппа Микола Миколайович
Народився	4 лютого 1945(1945-02-04) (79 років) Авдіївка
Країна	Україна
Науковий ступінь	доктор соціологічних наук
Нагороди

Біографія

Народився 4 лютого 1945 року в місті Авдіївка  (тепер Донецька область, Україна).  1968 року закінчив фізико-математичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького (нині Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна).^[1]

У 1969—1995 роках працював у  Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут». Займав посади від наукового співробітника до  помічника директора інституту «Ядерний паливний цикл».

У 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за темою: «Дослідження утримання високотемпературної плазми в лінійних електромагнітних пастках».

У 1995—2001 роках працює доцентом в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна.  В 2000 році захистив  докторську дисертацію за темою: «Ядерна енергетика як предмет соціо-екологічного діалогу (соціо-технологічний підхід)».

З 2001 року і по теперішній час  Саппа М. М. працює в Харківському національному університеті внутрішніх справ.^[2] У 2004 році йому присвоєно вчене звання професора кафедри прикладної соціології.

Наукова діяльність

Основні напрями наукової діяльності Миколи Миколайовича стосуються фізики плазми, соціології, юридичної психології, радіаційної екології, філософії, паблік рілейшнз, історії (України, Болгарії), літературознавства, мовознавства, краєзнавства.

Він опублікував понад  260 наукових праць, з них: 3 монографії, 2 навчальних посібника, 243 статті і тез доповідей, 13 винаходів.^[3] Під його науковим керівництвом було захищено 2 кандидатські дисертації.

Саппа М. М. кандидат фізико-математичних наук, доктор соціологічних наук, професор.

Микола Миколайович Саппа член Харківського відділення Національної спілки журналістів України, академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Саппа захопився краєзнавством на початку 1980-х років. З 1982 року став членом клубу «Краєзнавець» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Він долучився до створення товариств «Меморіал» та «Спадщина».

Микола Миколайович автор двох краєзнавчих книг: «Харьковщина туристская» і  «Харьковщина заповедная = Kharkov region nature reserves», численних статей з історії Слобожанщини, трьох поетичних збірок.

Відзнаки

• Відмінник освіти України.
• Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Посилання

1. Бородулин В. Г. Харьковщина туристская : 22 экскурс. маршрута: путеводитель / В. Г. Бородулин, А. И. Лурье, Н. Н. Саппа. — Харьков: Прапор, 1988. — 245 с.
2. Винниченко і Раковський / М. Саппа // Вітчизна. — 1990. — № 11. — С. 131—143.
3. Віктор Петіпа і галушки в роті: сторінки призабутої спадщини / М. Саппа // Вітчизна. — 1988. — № 9. — С. 185—186
4. Географ, ботаник, путешественник: [к 125-летию со дня рожд. проф. Харьков. ун-та А. Н. Краснова] / Н.Саппа // Красное знамя. — 1987. — 27 декабря.
5. Герої творів Гоголя і Харківщина / М.Саппа // Ленін. зміна. — 1986. — 9 жовт.
6. Гідний свого вчителя: [проф. Харків. ун-ту і Харків. технол. ін-ту О. В. Гуров (1843—1921), геолог] / М.Саппа // Вечірній Харків. — 1983. — 4 червня.
7. Давним-давно на берегах Орелі / Саппа М. // Вітчизна.-1985.-№ 2.-С.206-207.
8. Життя у казці «Ріпка» і «ріпка» у нашому житті: промова, прочитана з келихом у руці вченому зібранню філософів / М. Саппа // День .- 2002.- № 82
9. Є в Магадані вулиця…[імені нашого земляка — вченого А. К. Болдирева] / М. Саппа // Вечірній Харків. — 1985.- 2 листопада
10. Кидай «Шинель», читай «Курочку Рябу»!: Промова, прочитана з келихом у руці вченим зборам філософів / М. Саппа // День. — 2002. — № 68
11. Кто вы, первые летчицы?: [Кокорина З. П., Сумарокова Т. М., Грунауэр Е. А., Нестеренко М. П. ]
12. Лицар шевченківського слова / М. Саппа //Вітчизна.-1991.-№ 6.-С.188-192.
13. Наші земляки Ковалевські і Т. Г. Шевченко / М.Саппа // Прапор. — 1986. — № 3. — С. 177—181.
14. Он иллюстрировал «Тихий Дон»: [о М. М. Щеглове] / Н.Саппа // Красное знамя. — 1987. — 14 июня.
15. Ось моя рукавиця / М. Саппа // День. — 2002.- № 26
16. Святковий день у календарі / Саппа М.  // Вітчизна.-1992.-№ 4.-С.136-137.
17. Філософ — матеріаліст: [М. О. Антонович (1835—1918) — природознавець, просвітник, публіцист] / М.Саппа // Вечірній Харків. — 1983.- 26 листопада.
18. Харьковский друг поэта: [учитель Филипп Николаевич Королев] / Н.Саппа // Красное знамя. — 1987. — 5 марта.
19. Харьковщина заповедная = Kharkov region nature reserves: путеводитель / Н. Н. Саппа. — Харьков: Прапор, 1987. — 118 с. : фото.

Література

1. 75 років від дня народження Миколи Миколайовича Саппи // Календар знаменних і пам'ятних дат Харківщини на 2020 рік: рек. бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Харків. облдержадмін.; Харків. обл. універс. наук. б-ка.- Харків: ХОУНБ, 2019.- С.47-48.
2. Романовський В. «Бути взірцем для дітей» / В.Романовський // Ленін. зміна. — 1984. — 28 лип.
3. Саппа Микола Миколайович [Електронний ресурс] // Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Короленка. [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
4. Саппа Микола Миколайович [Електронний ресурс] // Харківський національний університет внутрішніх справ. [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.]
5. Саппа Николай Николаевич // Краеведы Слобожанщины: биогр. справ. — Харьков, 2011. — С. 120—121. — Загл. обл.: Краеведы Харьковщины.

Примітки

1. Саппа Микола Миколайович :: Особистості. kray.korolenko.kharkov.com. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2020.
2. Саппа Микола Миколайович. univd.edu.ua. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
3. Микола Миколайович Саппа / Mykola M. Sappa. scholar.google.com.ua. Процитовано 25 листопада 2020.