Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (рос. Санкт-Петербургская государственная консерватория имени Н. А. Римского-Корсакова, з 1914 по 1924 — Петроградська консерваторія, з 1924 по 1991 Ленінградська консерваторія) — вищий музичний навчальний заклад у м. Санкт-Петербурзі, перший музичний ВНЗ Російської імперії.

"Консерваторії суть вищі спеціальні музично-навчальні установи, що мають метою утворити оркестрових виконавців, віртуозів на інструментах, концертних співаків, драматичних й оперних артистів, капельмейстерів, композиторів і вчителів музики". Перший статут СП6К, п. 1. 1866

Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
СПбДК (рос. СПбГК)|рівень акредитації
Санкт-Петербурзька державна консерваторія
59°55′34″ пн. ш. 30°17′54″ сх. д.
Тип	консерваторія і заклад освіти[1]
Країна	Росія[1][2]
Розташування	Санкт-Петербург
Назва на честь	Римський-Корсаков Микола Андрійович
Засновано	1862
Засновник	Рубінштейн Антон Григорович
Ректор	Стадлер Сергій Валентинович
Директор	Рубінштейн Антон Григорович[3], Заремба Микола Івановичd[3][4], Mikhail Azanchevskyd[3][5], Карл Юльєвич Давидов[3], Рубінштейн Антон Григорович[3], Йогансен Юлій Івановичd[3][6] і August Bernhardd[3][7]
Студентів	870[3]
Співробітників	75 осіб (1900)[3]
Приналежність	Міністерство культури Російської Федерації[8]
Випускники	Категорія:Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії
Штаб-квартира	Санкт-Петербург
Адреса	Росія 190000 Санкт-Петербург, Театральна площа, 3
Сайт	www.conservatory.ru
Нагороди
Saint Petersburg Conservatory у Вікісховищі

Історія

Заснована в 1862 р. Російським музичним товариством з ініціативи А. М. Маркевича та А. Г. Рубінштейна^[9], який став першим артистичним директором консерваторії, й за допомогою В. А. Кологривова.

Важливою віхою в історії консерваторії стало запрошення як професора М. А. Римського-Корсакова, який згодом викладав на кафедрі теорії композиції й інструментовки, очолив оркестровий клас, створив першу програму й перший підручник з гармонії, програму з теорії композиції.

Значною подією в житті консерваторії стали Історичні концерти фортепіанної музики, проведені в 1885–1886 р. А. Г. Рубінштейном.

Протягом 1913–1918 років директором консерваторії був Миклашевський Йосип Михайлович. В 1918 р. Петроградська консерваторія стає державною установою.

Сьогодні^[коли?] Санкт-Петербургска консерваторія має 7 факультетів: фортепіанний, оркестровий, вокальний, режисерський, диригентський, народних інструментів, історико-теоретический, композиторський.

Будівля

Будинок, у якому нині перебуває консерваторія, споруджений в 1896 р. (архітектор Володимир Николя) на місці будинку Великого кам'яного театру, зруйнованого пожежею 1890 р.

Серед вихованців консерваторії

Див. також: Категорія:Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії

• Гольденберг Надія Марківна
• Гонтарук Ніна
• Горський Костянтин
• Єсипова Анна
• Іванов Анатолій Васильович
• Кладницький Владислав Іванович
• Лядов Анатолій Костянтинович
• Майкапар Самуїл Мойсейович
• Мілка Анатолій Павлович
• Нестеренко Євген Євгенович
• Нільсен Володимир Володимирович
• Образцова Олена Василівна
• Прокоф'єв Сергій Сергійович
• Раше Галь
• Соколов Григорій Ліпманович
• Софроницький Володимир Володимирович
• Стравінський Федір Іванович
• Яша Хейфец
• Чайковський Петро Ілліч
• Шварц Ісаак Йосипович
• Шиллінгер Йосип Мойсеєвич
• Шостакович Дмитро Дмитрович
• Щербінін Юрій Леонідович
• Юдіна Марія Веніамінівна