Сальс-ле-Шато

Сальс-ле-Шато́ (фр. Salses-le-Château, кат. Salses - Са́лсас) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Східні Піренеї. Населення — 3752 особи (01.01.2021)^[1].

Ця стаття про населений пункт. Про лагуну див. Лагуна Сальс.

Сальс-ле-Шато Salses-le-Château
Країна	Франція
Регіон	Окситанія
Департамент	Східні Піренеї
Округ	Перпіньян
Кантон	Ривальт
Код INSEE	66190
Поштові індекси	66600
Координати	42°50′01″ пн. ш. 2°55′11″ сх. д.H G O
Висота	0 - 354 м.н.р.м.
Площа	71,28 км²
Населення	3752 (01.01.2021[1])
Густота	52,64 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер Мандат	Jean-Jacques Lopez 2020-2026

Сальс-ле-Шато є найпівнічнішою точкою історичної Каталонії, що було закріплено у 1258 р. Корбейським договором між Каталонією та Францією. У 1497 р. у містечку було побудовано замок для захисту північних кордонів Каталонії від нападів французів.

Замок-фортеця у Сальс-ле-Шато

Сальс-ле-Шато з 1642 р. перебуває у складі Франції.

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 670 км на південь від Парижа, 120 км на південний захід від Монпельє, 16 км на північ від Перпіньяна.

Див. також Брама каталанських країн.

Сальс-ле-Шато (Салсас) – північна межа каталанських країн

Сальс-ле-Шато історично є північною межею Каталонії – існує приказка, що «кордони Каталонії на півдні змінюються, але на півночі кордоном незмінно є Салсас» (через те, що велика кількість валенсійців не вважає себе каталонцями, тому південна межа каталанських країн на їхню думку має проходити між Каталонією та Валенсією, в районі р. Ебро; окрім того лінгвістична межа поширення каталанської мови не збігається з кордоном між Валенсією та Мурсією, а знаходиться трохи північніше, на території Автономної області Валенсія; з історичної точки зору, реконкіста Каталонії відбувалася саме з півночі на південь, і її північний кордон завжди залишався біля міста Салсас, постійно просуваючися на південь: наприклад, Петро І Арагонський визначав Каталонію від Салсаса до Льєйди^[3]).

Каталонці так визначають історичні кордони каталанських країн : «від Салсаса (Північна Каталонія) до Ґуардамара (Валенсія), від Фраги (Західна смуга) до Мао (Балеарські острови)» (кат. De Salses a Guardemar, de Fraga a Maó)^[4].

Брама каталанських країн

На території комуни у 2003 р. було побудовано пам’ятник «Браму каталанських країн», що позначає північну межу каталанських країн. Він розташований поряд з автострадою, яка з’єднує Перпіньян та Нарбонну (на місці античного шляху Ві́а Домі́ція).

Пам’ятник було відкрито 28 серпня 2003 р. після бл. 20 років справжньої боротьби з офіційною французькою владою, яка за будь-якої нагоди намагалася зірвати будівництво. Проєкт та побудову пам’ятника було здійснено «Союзом за каталонський регіон».

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія^[5].

Демографія

Динаміка населення (Insee^[6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[7]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	1332	224	120	392	336	220	40
Жінки	1436	212	140	368	352	280	84
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 40  85 + 84  56  80-84 52  72  75-79 104  40  70-74 64  52  65-69 60  60  60-64 72  112  55-59 96  80  50-54 88  84  45-49 96  76  40-44 84  120  35-39 108  80  30-34 108  116  25-29 68  72  20-24 68  48  15-20 72  88  10-14 64  80  5-9 56  56  0-4 92

Економіка

2010 року серед 1878 осіб працездатного віку (15—64 років) 1350 були активними, 528 — неактивними (показник активності 71,9%, у 1999 році було 66,3%). З 1350 активних мешканців працювала 1121 особа (619 чоловіків та 502 жінки), безробітними було 229 (105 чоловіків та 124 жінки). Серед 528 неактивних 121 особа була учнем чи студентом, 195 — пенсіонерами, 212 були неактивними з інших причин^[8]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 1302 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 3094,5 особи, медіана доходів виносила 15 237 євро на одного особоспоживача^[9]

Сусідні муніципалітети

	Опуль-Перійос	Фіту, Лекат (Од)	Ле-Баркарес, Сен-Лоран-де-ла-Саланк (par un quinquepoint)
	Венгро	Пн	Сен-Іпполіт
		Зх    Сальс-ле-Шато    Сх
		Пд
	Еспіра-де-л'Аглі, Ривальт	Клера

Галерея зображень

Посилання

• Інформація про муніципалітет [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]. (фр.)
• Сайт Асоціації Брами каталанських країн [Архівовано 1 квітня 2007 у Wayback Machine.]
• Фото та відео відкриття Брами каталанських країн [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Сальс-ле-Шато на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень

Див. також

• Список муніципалітетів департаменту Східні Піренеї

Примітки

1. Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
3. Інформація на сайті portadelspaisoscatalans.com [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.].
4. 11 лютого 1363 р. Петро III Арагонський на Парламенті у Монтсо проголосив, що Каталонія простягається від Салсаса до Ґуардамара (de Salses entrò a Guardamar). 14 червня 1382 р. було офіційно проголошено єдність Валенсії, Барселони та Мальорки («Каталонія йде від Салсаса до Ґуардамара та Мао») – на сайті portadelspaisoscatalans.com [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.].
5. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
6. Insee, Historique des populations par commune depuis le recensement de 1962 (fichier Excel), mis à jour en 2010, consulté le 21 juillet 2010, наведено за французькою вікіпедією
7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

• Портал «Каталонія»