Григорій Андрійович Саковський (26 квітня 1953, с. Ясногородка, Київська область[1] — 19 листопада 2020[2]) — український військовослужбовець, доктор військових наук, генерал-лейтенант запасу Збройних сил України. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2007), лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2016).
| Григорій Саковський Григорій Андрійович Саковський | |||
|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 26 квітня 1953 Ясногородка, Макарівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР  | ||
| Смерть | 19 листопада 2020 (67 років) | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Київське вище загальновійськове командне училище, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Національний університет оборони України | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище (1975), загальновійськовий факультет Військової академії ім. М. Фрунзе (1984), факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Академії Збройних Сил України (2000)[1].
Службу розпочав командиром танкового взводу. У 1975—1981 роках командир мотострілецької роти, начальник штабу — заступник командира мотострілецького батальйону 47-ї мотострілецької дивізії[1].
Згодом начальник штабу мотострілецького полку, командир мотострілецького полку у військах Туркестанського військового округу[1].
У 1992 році був начальником відділу загальновійськової підготовки у штабі Північної групи військ[1].
1992—1994 — начальник штабу 30-ї механізованої дивізії, потім командир 17-ї танкової дивізії[1].
1996—1998 — заступник командира 6-го армійського корпусу[1].
Після закінчення Академії Збройних сил України став начальником катедри Національної академії оборони України[1].
З 2002 — командувач 32-го армійського корпусу[1].
2003—2004 — заступник Головнокомандувача Військово-морських сил Збройних сил України — начальник військ берегової оборони Військово-морських сил Збройних сил України[1].
2004—2006 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України[1].
2006–2009 — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил України[1].
З 2009 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України[1].
2013-го звільнений у запас. Відтоді працював провідним науковим співробітником Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України[2].
Нагороди
- орден «За заслуги» III ступеня (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України[3];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 жовтня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків[4].
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
